Болезни глаз у человека. Известные болезни глаз лечение. Болезни глаз симптомы. Лечение простуды в домашних условиях. Самое быстрое лечение простуды. Простуда лечение лекарства. Хороший стоматолог отзывы. Самый добрый стоматолог отзывы. Ассоциация стоматологов отзывы. Занятия йогой дома. Быстрая йога для начинающих дома. Как правильно заниматься йогой дома. Обертывание в домашних условиях. Быстрое обертывание живота в домашних условиях. Обертывание в домашних условиях рецепты. Наборы спортивного питания. Вкусная спортивное питание для набора массы. Спортивное питание оптом. Как избавиться от перхоти. Хороший шампунь от перхоти отзывы. Как избавиться от перхоти навсегда. Зеленый чай для похудения. Главные свойства зеленого чая. Можно ли пить зеленый чай.

Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Професійна деформація особистості психолога

Категорія: Реферати | Середа, 25 лютого 2015, 18:03 | Перегляди: 1728 |

психологія

   Реферат на тему: "Професійна деформація особистості психолога".

Поряд із сучасним вивченням особистості психолога у професійній діяльності, її ролі в організації терапевтичного та виховного  процесу, окремою ланкою є виокремлення феноменів самовизначення і професійної деформації психологів.

         С. Л. Рубінштейн відзначає подолання абстрактного функціоналізму і перехід до вивчення психіки в конкретній діяльності, в якій вона не тільки виявляється, але і формується особливо важливим і актуальним чинником.

В свою чергу, В. Н. Мясіщев, підкреслюючи важливість конкретики вивчення взаємозв’язку між особою і суб’єктом діяльності, говорить про те, що психологія безособистісних процесів має бути замінена психологією діяльності особистості, або особистості в діяльності. Дослідники дотепер обговорюють дану проблему. Е. А. Клімов в своїй останній книзі зауважує, що область психологічного вивчення професій  освоєна психологами ще мало.

   Підводячи підсумки аналізу багатьох  досліджень особистості і діяльності, можна сказати, що проблема професійної деформації недостатньо вивчена, хоча представляє значний  інтерес і в теоретичному, і в прикладному плані. Одне з найважливіших завдань полягає у формуванні гармонійно розвиненої особистості, а не однобокого професіонала. Але щоб ефективно вирішувати цю задачу, необхідні компетентні рекомендації з боку психологів, а їх можна дати, лише ретельно вивчивши  феномен «професійної деформації».

       Поняття „Професійна деформація” – нове і ще знаходиться у стадії становлення, тому термін є, а чітких визначень немає. У широкому сенсі професійна деформація – це певний знак, який професійна діяльність накладає на людину.  У діяльності психолога ми бачимо низку принципів та норм, яких потрібно дотримуватися в роботі з клієнтом. Тобто, це в свою чергу, є певними  необхідними умовами в роботі психолога, що посилює відповідальність перед іншою людиною не лише професіональну, а й людську. 

 Ознаки професійної деформації психолога.

 Ризик виникнення професійних деформацій особистості психолога значний. Адже кожен психолог – це окрема особистість, з певним світоглядом, внутрішніми „рамками” і досвідом. Людина з не завжди усвідомлюваними своїми власними проблемами і комплексами, яка не прагне до саморозвитку і творчості, має ризик опинитися під впливом професійної деформації чи  деструкції.

            Слід зауважити, що все ж таки загроза професійної деформації для психологів виникає набагато раніше. Перша криза наступає вже на третьому курсі навчання, коли відбувається остаточна ідентифікація студентів зі своєю майбутньою професією, коли вони починають відчувати себе психологами і припускають, що повинні тестувати всіх і вся. Тут дуже важливо, щоб, паралельно з ілюзією можливості справитися з усіма (чужими) життєвими проблемами, виникало уміння відокремити себе – людини від себе – професіонала: ось це я – усередині професії, а ось це – поза нею. Якщо ж цього не відбувається, ризик виникнення деформації зростає.

          Однією з рис професійної деформації психолога - розвиток гіперконтролю над своєю  поведінкою. Під час консультацій, групової роботи, сеансів психотерапії психолог повинен жорстко контролювати свою поведінку - слова, пози, жести. Цього його навчаємо у вищому навчальному закладі. І це він засвоює. Але ця навичка автоматично переноситься в сферу неформального спілкування. Психолог миттєво реагує на зміну пози співбесідника, постійно відстежує напрям його погляду, навіть зміна частоти і глибини дихання. Підкоряючись професійному „інстинкту”, він весь час класифікує оточуючих людей, весь час „ставить діагноз”, хоча це абсолютно не потрібно.

        Набуваючи професіоналізму, психолог розплачується за нього втратою безпосередності. Отже, багаторічне виконання будь-якої професійної діяльності призводить до утворення деформацій особистості, що знижує продуктивність здійснення трудових функцій, а іноді й утруднює процес їх здійснення. 

   Під професійними деформаціями особистості психолога  розуміють деструктивні зміни особистості в процесі  виконання діяльності. Розвиток професійних деформацій визначається багатьма чинниками, серед яких можна зазначити: різноспрямовані онтогенетичні зміни, вікова динаміка, зміст професії, соціальне середовище, життєво важливі події і випадкові моменти.

До основних психологічних детермінант професійних деформацій відносять:

- стереотипи професійної діяльності,

- механізми психологічного захисту,

- стагнація професійного розвитку,

- психофізіологічні зміни,

- межі професійного розвитку і акцентуації характеру.

       В свою чергу, професійні деструкції – це зміни структури діяльності і особистості, що негативно позначаються на продуктивності праці і взаємодії з іншими учасниками цього процесу. На основі узагальнення досліджень порушення професійного розвитку особистості, виділяють наступні тенденції професійних деструкцій:

•відставання, уповільнення професійного розвитку порівняно з віковими і соціальними  нормами;

•дезінтеграцію професійного розвитку, розпад професійної свідомості і як наслідок – нереалістичні цілі, помилкові сенси праці, професійні конфлікти;

•низьку професійну мобільність, невміння пристосуватися до нових умов праці і дезадаптацію;

•відсутність узгодженості окремих ланок професійного розвитку, коли одна сфера як би забігає вперед, а інша відстає (наприклад, мотивація до професійного зростання є, але заважає відсутність цілісної професійної свідомості);

•ослаблення професійних даних, що раніше були, професійних здібностей, професійного мислення;

•спотворений професійний розвиток, поява раніше відсутніх негативних якостей, відхилень від соціальних і індивідуальних норм професійного розвитку, що міняють профіль  особистості;

•поява деформацій особистості (наприклад, емоційного виснаження і вигорання, а також виснаження професійної позиції);

•припинення професійного розвитку через професійні захворювання або втрати працездатності.

       Таким чином, професійні деформації  порушують цілісність особистості, знижують її адаптивність, стійкість негативно позначуються на продуктивності діяльності. Зауважимо, що багаторічне виконання однієї діяльності сталими способами призводить до розвитку професійно небажаних якостей і професійної дезадаптації спеціалістів. Науковцями виділяються наступні рівні професійних деформацій:

1. Загальнопрофесійні деформації, типові для працівників цієї професії. Ці інваріантні особливості особистості і поведінки професіоналів простежуються у більшої частини працівників із стажем, хоча рівень вираженості даної групи деформацій різний.

2. Спеціальні професійні деформації, що виникають в процесі спеціалізації по професії.

3. Професійно-типологічні деформації, зумовлені накладанням індивідуально- психологічних особливостей особистості на психологічну структуру діяльності.

4. Індивідуалізовані деформації, зумовлені особливостями працівників самих різних професій. В процесі виконання професійної діяльності, психологічного зростання особистості і професії, окремі професійні якості надмірно розвиваються, що призводить до виникнення надякостей, або акцентуації.    

        Наслідком всіх цих деформацій є психічна напруженість, конфлікти, кризи, зниження продуктивності професійної діяльності особистості, незадоволеність життям і соціальним оточенням. Підсумовуючи усе вищезазначене зосередимо увагу на деформуючих чинниках в роботі психолога-консультанта:

це індивідуальні особливості консультанта і його початкові схильності: психічна рухливість/ригідність, світоглядна незалежність/піддатливість, особистісна зрілість/незрілість.

це професійні рамки, в яких тримає себе консультант: принципи і установки, професійна картина світу, професійні навички, контингент клієнтів і їх проблематика, посадові обов’язки, умови роботи.

це ступінь дії попередніх чинників, залежний від таких параметрів, як: віра в метод і авторитет вчителів, особистісна значущість професійної діяльності, відчуття відповідальності, емоційна залученість в професійну діяльність, мотивація, відчуття місії, сила зовнішнього контролю.

це чинник, який сприяє закріпленню отриманої форми, і пов’язаний він в основному з отриманням позитивних емоцій: професійний успіх, подяка від клієнтів, визнання колег, захоплення оточуючих.

         В результаті, завдяки „успішному” поєднанню вищезазначених чинників, ми ризикуємо отримати деформованого консультанта, який насилу може „розправитися”, тобто відновити свою початкову „людську” форму. Таким чином, феномен професійної деформації визначається як проникнення „Я- професійного” в „Я-людське”, при професійній деформації дія професійних рамок і установок не обмежується виключно професійною сферою. Можна сказати, що після виходу людини з професійної ситуації не відбувається її природного „виправлення”, тому навіть в особистому житті людина продовжує нести на собі „деформуючий відбиток” своєї професі

Висновок.

         Перспективні напрями подальших вирішень проблеми полягають у дослідженні системи психологічної допомоги в середині спільності практичних психологів та психологів- педагогів вищої школи. На жаль, в нашому суспільстві дана  проблема потребує вирішення, адже існують певні шляхи подолання професійної деформації. 

         До прикладу, в американському суспільстві створена соціальна служба психологічної допомоги для спеціалістів, що  відчувають на собі дію професійної деформації. Там розглядають цей феномен як  захворювання і прагнуть „нівелювати” на ранніх стадіях. Якщо ж стан чомусь виявляється запущеним і людині загрожує депресія, їй пропонується професійна переорієнтація і перепідготовка. Змінити рід діяльності буває дуже корисно для здоров’я.

          Але деякі механізми підтримки і профілактичних програм для колег мають місце у середовищі психотерапевтів і в нашій державі. Законами співтовариства їм належить проходити курси терапії у власних колег з певною періодичністю – для опрацювання отриманих травм і особистісних проблем. Це приносить певні результати і дає підстави вважати, що зберегти психічне здоров’я все- таки можна – навіть якщо ти працюєш добре.

 Список використаної літератури:

 1. Безносов, С. П. Профессиональная деформация личности. – СПб.: Речь, 2004.-272 с.

2. Безносов, С. П., Иваницкий, А. Т., Кикотъ, В. Я. Профессиональная подготовка и ее влияние на личность (проблемы профдеформации): Учеб. пособие. СПб.: ВВКУ ВВ МВД РФ, 1996. – 230 с.

3. Загайнов, Р. М. Проклятие профессии: бытие и сознание практического психолога. М., 2001. – 248с.

4. Зеер, Э. Ф. Профессионально-образовательное пространство личности / Рос. гос. проф.-пед.ун-т; Нижнетагил. гос. проф. колледж им. Н. А. Демидова. Екатеринбург, 2002. – 126 с.

5. Зеер, Э. Ф. Психология профессий: Уч. пос.– М.: Академический проект, 2005. – 336 с.149

6. Кремень, В. Г. Пріоритети розвитку освіти України на початку ХХІ століття / Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: Методологія, теорія, досвід, проблеми / Збірник наукових праць. У 2-х част. – Ч.1. // Редколегія: І. А. Зазюн (голова), Н. Г. Ничкало, С. У. Гончаренко та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ Вінниця, 2002. – С. 3-10.

7. Психологические проблемы самореализации личности. Вып. 8 / Под ред. Л. А. Коростылевой. – СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004. – 300 с.

8. Психологические проблемы самореализации личности. Под ред. А. А. Крылова, Л. А. Коростелевой. Изд-во: Санкт-Петербургского университета, 1997.

9. Толочек, В. А. Современная психология труда: Уч. пос. – СПб.: Питер, 2005, - 479 с.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: