Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Вегетативне і нестатеве розмноження грибів

Категорія: Реферати | П'ятниця, 09 грудня 2016, 09:36 | Перегляди: 466 |

розмноження грибівРеферат на тему: Вегетативне і нестатеве розмноження грибів. Видозміни гіфів і міцелію, будова і призначення.

      Вегетативне розмноження — це розмноження частинами вегетативного тіла гриба. Найбільш простою формою вегетативного розмноження є поширення шматочками гіф міцелію, уривками шнурів, ризоморф, склероціями, які, потрапивши в сприятливі умови, можуть проростати й утворювати новий міцелій. Крім того, вегетативне розмноження може відбуватися з допомогою оідій, бластоспор, хламідоспор і гем.

Оідії (артроспорії) — овальні або яйцеподібні клітини з тонкими оболонками, на які розпадається міцелій. У багатьох грибів оідії входять до циклу розвитку як обов'язкова стадія (Oospora, Candida, деякі базидіальні гриби).

 Бластоспори — характерні для дріжжів і дріжжеподібних грибів, виникають внаслідок брунькування кінцівок гіф або спор. Вони відпадають і ведуть самостійне існування.

Хламідоспори — товстостінні клітини, що утворюються поодинці або групами, ча¬сто в ланцюжках на міцелії, що розпадається. Вони здатні тривалий час зберігати життєздатність за несприятливих умов.

Геми — шматочки міцелію кулястої або невизначеної форми у стані спокою. Вони характерні для деяких сажкових, ентомофторових, багатьох сумчастих і. незавершених грибів.

Нестатеве розмноження здійснюється за допомогою спеціальних спор, які розвиваються на особливих утвореннях міцелію. Спори можуть бути ендогенного та екзогенного походження.

Найбільш простими органами нестатевого розмноження є зооспорангії. Вони характерні для примітивних нижчих грибів, які не втратили зв'язку із водою і не мають справжнього міцелію. 

Другою формою нестатевого розмноження є утворення спорангіїв, які формуються на верхівках спорангієносців — простих або складних від-галуженнях міцелію. Всередині їх формуються спорангієспори. Спорангії з невеликою кількістю спор називають спорагіолями.

          Найбільш досконалим спороношенням нестатевого розмноження є конідіальне. Конідії— спори, які утворюються екзогенно на кінцях вегетативних гіф або на верхівках особливих виростів — конідієносцях. Конідієносці бувають простими і розгалуженими. На одному конідієносці може формуватися від однієї до декількох тисяч конідій.

       Видоизменения гиф. Пряжки — полукруглые клетки, рас¬положенные сбоку гиф в местах перегородок и связывающие полости соседних   клеток.   Пряжки   характерны для гиф многих базидиальных грибов. По ним при половом процессе перемещаются содержимое и ядра из одной клетки в другую. Наличие или отсутствие пряжек, их форма и количество являются систематическим признаком гименомицетов. 

 — расширенные или лопастные выросты гиф, с помощью которых паразитные грибы, например мучниеторосяные, прикрепляются к поверхности субстрата.

Гаустории (лат. haustor — черпающий, пьющий) характерны для паразитных грибов и являются боковыми выростами гиф булавовидной, ло-пастной или гифоподобной форм! Они проникают в клетки растения-хозяина и передают питательные вещества из клетки к мицелию. 

Ризоиды (греч. nhiza — корень + eidos— вид) — простые или разветвленные корневидные отростки гиф, с помощью которых гриб проникает в субстрат и  прикрепляется  к нему.

Столоны (лат. stolo (stolonis) — корневой   побег) — дугообразные тол стые гифы, с помощью которых гриб быстро распространяется по субстрату. Ризоиды и столоны есть у Rhfzopus nigricans Ehrenb. — возбудителя pepной головчатой плесени.

Придатки (лат. appendix — придаток)— специальные, различной формы и размера бесцветные или окрашенные гифы, одно- или многоклеточные; Придатки всех видов мучнисторосяных грибов являются важным систематическим признаком при классификации этих грибов.

Реснички — нитевидные бесцветные клетки, расположенные на конце конидии в количестве от 2 до 5 шт. Они характерны для грибов рода Pestalotia и выполняют функцию удерживания споры на поверхности растения-хозяина.

Видоизменения   мицелия.    Пленки представляют собой    плоские сплетения грибницы, напоминающие по внеш¬нему виду замшу и достигающие толщины 2—5 мм и более. Состоят чаще всего из однородных бесцветных, плот-но   переплетенных   гиф.    Образуются пленки дереворазрушающими  стволовыми грибами  в щелях, трещинах гнилой древесины, а домовыми грибами    на    поверхности пораженной древесины.

Шнуры  (тяжи)  образуются некоторыми высшими грибами. Они бывают простые  и  сложные,  разной длины,  толщины,  цвета  и  консистенции. 

Ризоморфы  — сложные    шнуровидные    темно-бурые    или    черные сплетения гиф, напоминающие по форме корни высших растений. На поперечном    срезе    ризоморфы    можно на¬блюдать темно-бурый тонкий верхний слой,  состоящий     из    толстостенных, темно-коричневых   сросшихся    своими стенками гиф, и белую толстую внутреннюю    часть,    сформированную  из однородных переплетенных между собой  лиф.  Ризоктонии — волоековидные темные сплетения, характеризующиеся тонкой темной «коркой» и светлой центральной частью, состоящей из рыхло-сплетенных гиф. Типичным примером являются ризоктонии Rosellinia querci-na Hart., вызывающего гниль корней дуба.

Склероции (греч. skleros — твер¬дый) представляют собой плотные, твердые, мицелиальные сплетения округлой, удлиненно-овальной, плоской или неправильной форм, размером от десятых долей миллиметра до 30 см (рис. 16). Они характерны для сумчатых и базидиальных грибов. 

 Строма (греч. stroma — подстилка) представляет собой различные по форме, размеру и цвету плотные сплетения грибницы. Они часто образуются  сумчатыми грибами.  

Замовити реферат в Житомирі: тел.0679940924, 0631433232 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: