Снять квартиру посуточно. Быстро снять посуточно квартиру в казани. Снять однокомнатную квартиру посуточно. Помощь в получении ипотеки. Удобное получение ипотеки в сбербанке. Что нужно для получения ипотеки. Отопление частного дома. Как сделать отопление частный дом схема. Частный дом монтаж отопления. Восстановление жесткого диска. Быстрое восстановление информации с жесткого диска. Восстановление данных жесткого диска программа. Кредит с плохой историей. Быстрые кредиты онлайн с плохой историей. Срочный кредит с плохой историей. В какой сервер играть в WOW. Топ world of warcraft серверы. Wow серверы pandaria. Круглопалочный станок чертежи. Круглопалочный станок купить дешево. Самодельный круглопалочный станок. Кредит на покупку квартиры. На долго взять кредит на квартиру. Кредит на покупку квартиры.

Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Мелетій Смотрицький -винахідник слов’янської граматики

Категорія: Реферати | Четвер, 18 серпня 2016, 09:18 | Перегляди: 1274 |

Мелетій СмотрицькийРеферат на тему: Мелетій Смотрицький - винахідник слов’янської граматики.

Зміст

Вступ

Основна частина

1.Мелетій Смотрицький  – історична особа і наш сучасник 

2. М.Смотрицький - винахідник слов’янської граматики

3.«Тренос» - як зразок полемічної літератури

Висновок

Список літератури

Вступ

   Мелетій Смотрицький належить до найбільш  яскравих і водночас найбільш суперечливих  постатей української, а також білоруської культур першої третини ХVІІ ст. Серед українських  полемістів того часу ми не знайдемо  такого, твори якого б викликали такий резонанс. 

 

     Чого лише варті його «Тренос» і «Апологія», котрі  викликали справжній полемічний вибух. Проте М. Смотрицький відомий не лише як письменник-полеміст. Йому належить одна з перших фундаментальних граматик старослов’янської мови. Ця  граматика започаткувала цілу епоху в українському  (й не лише в українському) мовознавстві. Більше ста  років після її виходу вона неодноразово перевидавалася, в т.ч. й у скороченому варіанті, слугуючи своєрідним підручником в Україні, Білорусі, Росії, інших  слов’янських землях, де старослов’янська мова була  мовою богослужіння.

      Водночас у 20-х роках ХVІІ ст. М. Смотрицький  був однією з перших і найбільш впливових фігур серед  православних ієрархів, висвячених єрусалимським  патріархом Феофаном. Тому без аналізу його діяльності, що є метою реферату, важко зрозуміти специфіку тих процесів,  що відбувалися в тогочасному українському церковному середовищі. Надзвичайно актуальною темою для сьогодення є бачення М. Смотрицьким ідеї гуманізму як багатоякісної  інтегрованої категорії будь-якого справедливого суспільства.

 

Дослідження діяльності  й творчості  Мелетія Смотрицького, його внесок   у  літературне, культурне, освітнє та церковне життя України, вплив на сучасників розкривають цілі реферату, що передбачають не лише висвітлити життєвий шлях М. Смотрицького, його творчість, а й показати, що ідеї цієї непересічної людини не втратили для нас свого значення.

Основна частина 

1.     Мелетій Смотрицький – історична особа і наш сучасник

  Ім'я Максима Смотрицького (в чернецтві Мелетія) назавжди записано на золотих сторінках історії освіти й педагогічної думки України. Його життєвий шлях тісно пов'язаний з найвизначнішими центрами української культури XVII ст. - Острогом і Києвом.

    Народився Мелетій Смотрицький у с. Смотрич (тепер смт Дунаєвецького району Хмельницької області) у сім'ї Герасима Смотрицького - письменника і педагога, першого ректора знаменитої Острозької академії. Початкову освіту здобув дома, під керівництвом батька, продовжував навчання в Острозькій академії та Віленському єзуїтському колегіумі. Пізніше слухав лекції у Вроцлавському, Лейпцизькому, Нюрнберзькому та Віттенберзькому університетах, здобув ступінь доктора медицини. В цей час захоплювався поезією Ф. Петрарки й навіть перекладав його сонети польською мовою. 


        Після повернення на Батьківщину Максим Смотрицький, блискучий знавець латинської, грецької, польської та церковнослов'янської мов, історії і творів європейських гуманістів, цілком присвятив себе літературній, науковій та педагогічній діяльності. Вчителював у братській школі у Вільно, де у 1617 р. прийняв постриг у Святодухівському монастирі під іменем Мелетій.

       Свої літературно-полемічні твори спрямовував на захист національної культури, церкви, традицій, мови. Щоб зберегти їх доступними для всього населення Речі Посполитої, він звернувся до польської мови.  Більшість його творів, в т. ч. й «Тренос...», писані  польською мовою. Хоча він добре знав і старослов’янську, й книжну українську мови. Певно, М. Смотрицький усвідомлював, що польськомовна читацька  аудиторія набагато ширша, ніж аудиторія, яка користувалася «руською» чи старослов’янською мовами. Польською мовою могли читати не лише поляки, а  значна частина освічених українців та білорусів.

        Живучи протягом кількох років у Києві (приблизно в 1615-1618 рр.), Мелетій Смотрицький брав активну участь у розбудові Київської братської школи. Він допомагав її першому ректорові Іову Борецькому, потім сам очолював школу. Висунення його на посаду ректора стало свідченням високого авторитету в колах освіченої патріотичної української громадськості. Саме під керівництвом перших трьох ректорів - І. Борецького, М. Смотрицького та К. Саковича цей навчальний заклад перетворився на один з найкращих в Україні.

            На відміну від відомого полеміста Івана Вишенського та його послідовників, які вважали, що латинські «школи і науки - прірва і вічна погибель», Мелетій Смотрицький виступав прихильником вивчення європейської культури, найширшого залучення молоді до всебічної освіти на основі європейських зразків. Проте він радив підходити до інокультурних досягнень з позицій вітчизняних традицій і потреб.

       Як уже зазначалося, в своїх творах Мелетій Смотрицький використовував напрацювання європейських гуманістів. Це мало велике педагогічне значення, бо таким чином у вітчизняну педагогіку проникали ідеї гуманістичного виховання, співзвучні принципам, що панували в братських школах.

        Як і інші українські просвітителі того часу, Мелетій Смотрицький звертав увагу на патріотичне виховання молоді. Він різко засуджував безбатченків, байдужих до рідного народу й Батьківщини, тих, хто зрікся народних звичаїв, традицій, мови і культури. Звинувачував також батьків, які не прищепили дітям патріотизму, підносячи цим самим роль сім'ї у вихованні : «Біда вам, батьки, які синами бути не навчившись, батьківським титулом діток моїх зводите! Біда вам, батьки, які своє домашнє потомство не виховали добре, і Божим синам із себе приклади злого життя подаєте!» 

          В останнє десятиріччя свого життя Мелетій Смотрицький обіймав посади архімандрита Віленського братського монастиря та архієпископа Полоцького. Ревний захисник православної віри, він різко виступив проти полоцького уніатського архієпископа Йосафата Кунцевича, котрий закривав храми, відмовляв православним у благословенні на шлюб, переслідував православне духовенство, чим викликав загальну ненависть населення й був убитий.         
      
Вважаючи себе винуватцем такої розправи, Мелетій Смотрицький виїхав до Царгорода, потім відвідав Рим. Повернувшись на Батьківщину, прийняв унію й написав українською мовою «Апологія моєї мандрівки до країв східних», де показав, що в православній церкві наявні помилки, в богослужінні немає одностайності, а в богослужбові книжки вкралися неточності.

       Варто зазначити, що на саме ці ж факти пізніше зверне увагу Петро Могила. Митрополит Іов Борецький у 1628 р. скликав із цього приводу церковний собор у Києві. На соборі вчений заявив, що мав на меті викрити помилки в православному богослужінні, як і зловживання духовенства, й публічно знищив усе, написане ним проти Східної церкви.

          Але всім було зрозуміло, що світогляд Мелетія Смотрицького змінився. Ці зміни були зумовлені тим, що після повернення на Батьківщину він помітив різке загострення православно-уніатських стосунків в українському суспільстві, які набули характеру «домової війни», тобто того, чого найбільше не бажав просвітитель. Адже навіть у своїх антиуніатських творах він неодноразово закликав українців до взаємотерпимості й злагоди в суспільстві, об'єднання в боротьбі із зовнішньою загрозою від агресивних сусідів.

          До того ж за 30 років, що минули після Берестейської церковної унії, уніатська (греко-католицька) церква довела своє право на існування, досягла певних успіхів, особливо в освітній справі. І тоді, переживши тяжку душевну драму, 60-річний вчений відійшов від боротьби. Він знову прийняв унію, став предстоятелем Германського уніатського монастиря на Волині. Розбудовував монастир, збагачував монастирську бібліотеку багатьма цікавими книжками. 
      17 грудня 1633 р. Мелетій Смотрицький помер, покинутий друзями та сподвижниками, й повною мірою не прийнятий до свого кола колишніми противниками. 

2.     Мелетій Смотрицький - винахідник слов’янської граматики

    Вершиною науково-педагогічної діяльності Мелетія Смотрицького стало написання й видання в 1619 р. «Граматики» церковнослов'янської мови.

       «Граматика» Мелетія Смотрицького, хоча й спиралася на європейську граматичну традицію, в тому числі на досягнення конкретних граматик грецької та латинської мов, проте засобами викладу була незалежна від них. Вона написана для читача, який не знає іншої писемної мови та іншої граматики. Як у змістовому, так і в термінологічному відношеннях є автономною й самодостатньою, увібрала в себе найважливіші досягнення європейської граматичної думки й водночас зберегла істотні зв'язки із семисторічною філологічною традицією південного та східного слов'янства.

        В цілому праця має структуру, аналогічну «Книзі про вісім частин слова» - підручника з латинської мови, добре відомого в Україні, який, своєю чергою, базувався на класичній латинській граматиці Доната, за якою навчалися в усій Європі.

         Аналіз праці Мелетія Смотрицького дає змогу охарактеризувати зміст навчання літературної мови в Україні в XVII ст. На відміну від попередніх граматик, цей підручник складається з чотирьох частин : орфографії, етимології, синтаксису й просодії, - тобто побудований за зразком латинських граматик.  Орфографія подає класифікацію звуків, написання слів, використання знаків пунктуації, великих літер, відомості про склади, про наголос. 

  Морфологічний розділ (етимологія) є найбільш повним. Мелетій Смотрицький дає характеристику різним частинам мови : іменнику, дієслову, займеннику, прислівнику, вигуку, прийменнику, сполучнику. Він вводить сім відмінків, характерних для словянських мов; виокремлює відміни для іменників і відмінювання дієслів. Новим є місцевий відмінок. Типи відмінювання, на які вказав учений, без змін перейшли до «Російської граматики» Михайла Ломоносова. Надзвичайно уважно поставився автор до показу механізмів морфології. В багатьох випадках він врахував практично всі мовні явища, що супроводжують і ускладнюють створення форм. 

   Вперше у східнослов'янській традиції в праці з'являється третя частина граматики - синтаксис. Автор учить спостерігати за смисловими паралелями схожих конструкцій, помічати лексичну багатозначність, розуміти синонімічних зворотів. Він показував закономірності організації речення, формулював правила порядку слів.

 Четверта частина - просодія - присвячена основним поняттям мистецтва віршування. В тогочасній греко-слов'янській книжності вміння писати вірші розглядалося не стільки як обдарованість, скільки як філологічна вишколеність. Віршування було предметом навчання, який завершував граматичний клас.

   У «Граматиці» здійснено спробу знайти слов'янські аналоги античному віршові й розробити відповідну теоретичну модель. Характерно, що початкові вітчизняні поетичні кроки в цьому напрямі були здійснені лише в першій половині XVIII ст. 

        Мелетій Смотрицький глибше, ніж його попередники, розкрив та пояснив зміст граматичних категорій. Він широко розвинув граматичну термінологію, що значною мірою збереглася й донині, науково оформив граматичну систему церковнослов'янської мови.

        Водночас у «Граматиці» помітні риси, притаманні живій українській мові. За всієї своєї змістовності й дослідницької заглибленості праця мала конкретне навчальне спрямування, що відбилось у її структурно-композиційних особливостях і способах доведення лінгвістичної інформації. З метою полегшення сприйняття матеріалу учнями використовуються й деякі народно-літературні форми. Як уже зазначалось, у передмові подано рекомендації для вчителів, а також «лексис» - словник.

    «Граматика» Мелетія Смотрицького неодноразово перевидавалася в Україні, Білорусі, а згодом і в Росії, Болгарії та Румунії. На неї спирався Михайло Ломоносов і називав її «вратами учености».  Звернення до церковнослов'янської, а не до живої української розмовної пояснювалося тим, що вчені-єзуїти доводили неспроможність побудови освіти будь-якою іншою мовою, окрім латини.

     Так, відомий діяч-єзуїт Петро Скарга основною причиною занепаду освіти на українських та білоруських землях вважав саме церковнослов'янську мову, «що не мала ні правил, ні граматик». Він стверджував, що «не було ще і не буде жодної академії чи колегіуму, де б теологію, філософію та інші вільні науки вивчали і розуміли на іншій (не латинській) мові».

           З іншого боку, відомий публіцист - афонський монах І. Вишенський виступав проти науково розробленої слов'янської граматики як прояву латинства : «Словенский язык… плодоноснейший от всех языков и богу любимший : понеж без поганських хитростей и руководств, се ж ест граматик, рыторык, диалектик и прочих коварств тщеславных, диавола вместных…». Пізніше таке заперечення наук як «еллінських борзостей» використовуватиметься консервативною частиною суспільства в боротьбі проти освітніх реформ. 

         Відповідаючи на подібні закиди, Мелетій Смотрицький зазначав у передмові до своєї «Граматики», що з найдавніших часів в Україні зазвичай навчали дітей спочатку азбуки, потім Часослова й Псалтиря, після чого читали «Апостол» і вивчали арифметику. У зверненні «До вчителів шкільних», поміщеному в «Граматиці», він писав, що знання граматики грецької та латинської мов приносить велику користь, але для того, щоб дітям можна було читати лекції слов'янською мовою, необхідно вивчати також її граматику.            

        Вчений звертався до вчителів із закликом дбати про те, щоб «дозорові, опіці і промислові їхньому довірені дітки… літ своїх… і часу… надаремно не тратили». Добре знання граматики навчить їх і «читати по-словенськи, і писати роздільно» і «чтимоє вирозумівати легко». Діти, розпочавши вивчення алфавітаря, повинні з ранніх років звикати до відмінювання. Потім, засвоївши Часослов і Псалтир, розпочнуть вивчати граматику.

     При написанні своєї «Граматики» Мелетій Смотрицький опрацював і творчо використав, зокрема, грецьку граматику Арсенія Елласонського «Адельфотес». Але якщо тогочасні автори граматик нових європейських мов користувалися давно визначеною латинською термінологією, Смотрицький був значною мірою творцем слов'янської граматичної термінології.

        Він розробляв питання орфографії, орієнтуючись на старослов'янську як прамову, на якій будувалися мови слов'янських народів, і це зробило книжку надзвичайно популярною у слов'янському світі. До наших днів збереглося багато основних її понять (орфографія, синтаксис, етимологія, назви частин мови, відмінки, роди). 

        Про вплив «Граматики» українського вченого на «московську» орфографію та літературу писав відомий російський дослідник, професор Архангельський: «Смотрицькому …значною мірою належить наша граматична термінологія, котра частково залишилася, незважаючи на спроби Ломоносова змінити її». Порівняння «Граматики» із сучасними їй граматиками нових європейських мов, аналіз її змісту, характеристика лінгводидактичних принципів свідчать про те, що вона є видатною пам'яткою науки та освіти українського народу.

     Книга виказала неабиякий вплив як на вітчизняне мовознавство, так і на всю тогочасну славістику, сполучаючи у собі наукову працю і методично блискучий (для тої епохи) шкільний підручник. В той час всі прошарки українського суспільства сприймали церковнослов'янську, як мову літератури і навчання (аналог латини на Заході). Ця мова, однак, перебувала тоді у занедбаному стані, її ніхто не вивчав, підручників не було, граматичні норми повсюдно порушувалися й навіть духовенство знало цю мову вельми слабко.

         Тому "Граматика" Смотрицького, начебто далека від національно-конфесійних змагань того часу, є відповіддю на виклик протилежного табору, має публіцистичний надзміст. З часу виходу у світ "Граматика" Смотрицького понад двісті (!) років служила посібником у школах східних і південних слов'ян і стала основою і взірцем для багатьох подальших праць із мовознавства.

3.     «Тренос» - як зразок полемічної літератури

        В 1610 р. у Вільно вийшли друком знаменитий твір Мелетія Смотрицького  «Тренос, або Лямент єдиної вселенської апостольської східної церкви…», згодом - «Катехізис» та «Паранезис» («Благання»). «Тренос» в перекладі означає «плач». "Тренос" - це плач за православними церквами і монастирями, за князем  Острозьким, за багатьма скатоличеними шляхетськими українськими та білоруськими родинами. У творі М. Смотрицький викриває національних зрадників, пастирів православної церкви, які перекинулися до ворога, порівнюючи їх із хижими вовками, зголоднілими левами.

         «Тренос» складається із посвяти та десяти розділів. «У двох перших  мова про становище православної церкви, у двох наступних міститься  критика церкви римської, в останніх розглянуто догматичні й обрядові  суперечки між східною та західною церквами».

      Твір  побудований за законами риторичного мистецтва. Першим розділам надає  форми «плачу, голосіння, лементу» православної церкви, яка  персоніфікована в поетичний символ, образ Матері. Оригінальність форми,

змісту, логіка викладу визначили сприйняття твору.  «Все  таки, треба признати, що «Тренос» для тодішніх православних був немов  «дошкою рятунку». Своїм пламенним і вимовним стилем виріс на найкращий  твір православної полеміки і став немов настільною книгою, немов якою  євангелією для православних, противників Католицької Церкви і примату  Римських Папів. Але і для самого автора «Тренос» мав переломове значення.  У Смотрицького починається новий період в його письменстві», - зазначила дослідниця С. Новоселецька.

     У першому творі плачу-голосіння удовиці - православної церкви гостро засудив православних владик, котрі зреклися батьківських культурних традицій;  православне духовенство, зрадивши духовний ідеал, дбає тільки про матеріальні блага й забуває про освіту народу ; католицьку церкву, яка теж примножує власні багатства, прикриваючись ідеєю єдності церков.              

          Промовистим є той факт, що Максим Смотрицький використав твори італійських гуманістів, зокрема «Листи без адреси» Петрарки. «Тренос…» був надзвичайно популярний у православному середовищі того часу. Сам автор пізніше писав, що його сучасники вважали цю книжку рівною творам Іоанна Златоуста й були готові заради неї пролити кров. Видання творів Смотрицького викликало обурення серед католиків та уніатів, котрі навіть домоглися тимчасового закриття друкарні Віленського православного братства, де друкувалися його твори. За таких умов учений переїздить в Україну, до Києва. 

            У своїй праці «Тренос» Мелетій Смотрицький підкреслював, що Україна та її церква втратили значну кількість українських іменитих княжих родів, котрі були «всьому світу доброю славою відомі» й чиї нащадки ополячилися. Автор називав родини Слуцьких, Збаразьких, Вишневецьких, Сангушків, Чарторийських, Пронських, Масальських, Лукомських, Ружинських, Соломерицьких, Головчинських, Крашинських, Горських, Соколинських.

         Від імені православної церкви він з тугою запитував, де ті «славні, сильні, в усьому світі відомі мужністю та доблестю» Ходкевичі, Глібовичі, Кишки, Сапєги, Дорогостайські, Хмелецькі, Войки, Воловині, Зеновичі, Тишкевичі, Паци, Скумини, Корсаки, Хребтовичі, Горностаї, Тризни, Мишки, Гойські, Семашки, Гелевичі, Ярмолинські, Чолганські, Калиновські, Киреї, Загоровські, Мелешки, Боговитіни, Павловичі, Сосновські. Цей перелік втрат елітних верств українського етносу справді вражає. Явище такого роду докорінно вплинуло на функціонування всіх соціальних інституцій суспільства: духовність, управління, культуру, військо.

      Отці-єзуїти, як досвідчені практики, продуманою системою безкоштовного навчання, витонченим мистецтвом виховання молодої генерації української шляхти протягом трьох десятиріч різко змінили ситуацію й перевиховали українське дворянство в потрібному їм дусі. Саме тому шлях до порятунку української людності Мелетій Смотрицький вбачав у якнайширшому розвиткові освіти, заснованої на рідній мові і традиційних духовних цінностях.       

           Втрата національної еліти об'єктивно породжувала потребу у формуванні нових інституцій для забезпечення життєдіяльності мас. Тому не випадково відбувалося становлення братств, у діяльності яких активну участь брав вчений. Козацтво перетворилося в організовану військову силу, яка також підтримувала національну освіту.

     У «Треносі...» М. Смотрицького приділено чимало уваги питанням поведінки духовенства. «Ані життя, ні звичаї, ні поведінка, ані одяг  вас учителями не роблять, – так пише автор про  уніатських кліриків. – Ні мудрість, ні наука, ні розмова про священне й пастирство не свідчать про це. У житті ви корчмарі та купці, у звичаях – домолежні, в  розмовах – неуки, в поведінці – лиси облудні, а в одежі  – хижі вовки. А що сказати про розуму вашого прикмети? Мудрість ваша, знання, розмова – безглузді,  пусті і розпусні, забави – брудні, в них самі ви разом  з тими, котрі вам наслідують, гинете» .

      Ведучи мову про занепад церкви, М. Смотрицький також акцентує увагу на негідній поведінці переважної більшості священнослужителів. У  «Треносі…» можна знайти чимало філіппік проти духовенства (особливо проти тих його представників,  які пішли на унію).Звертає полеміст увагу й на те, що серед православного духовенства процвітає симонія – купівля й продаж духовних становищ. Це, на його думку, руйнує  церкву, веде до утвердження в ній меркантильних  відносин. Головну вину за симонію письменник  покладає на єпископів. Водночас показує, що вона  розбещує також священницькі «низи». Ніби від імені  Матері-Церкви М. Смотрицький говорить:

«Мої ж теперішні епископи і архиепископи все те апостольське поученнє за себе закинули. І ногами непорядку, бажаннєм срібла засліплені її  потоптали!

Той тепер мудрий і дотепний священик, котрий має з чого, –

як від справ церковних віддалять, епископові своєму уділити, аби його назад привернено.

Горе мені, недбалим робітникам порученій!

Ой мині, в опіку ненаситних лакомців поданій!

Горе і вам, що продаєте, і вам, що купуєте дар св. Духа!»

Другий розділ «Треносу...» – напучення синові «східної церкви», який покинув її разом з іншими невдячними «синами». У даному випадку мається на увазі  І. Потій. М. Смотрицький закликає цього єпископа, а також інших владик, дбати про освіту й моральну чистоту, а не про збагачення:

        «Візьмись краще за науку, ніж за срібло. Гонися за мудрістю, а не за злотом. Шукай  заповітів волі Божої, а не перлів та дорогих камінців.  Мудрість превища всіх цих речей і немає на світі нічого, щоб їй дорівнювало. Коли це зрозумієш, благословенним будеш і вічної слави заслужиш. Пильнуй  наказу мого і дійдеш мудрості. Бійся Бога і не протився  йому, бо як глина в руках гончаря, так і всі люди в руках  того, хто їх сотворив. Приготуй і ти, сину, душу твою  на службу Богу твоєму. Приготуй серце для прийняття мудрості, яка в зрадливу душу не ввійде. Наслідуй святих предків твоїх, перших пастирів та вчителів,  очисти серце твоє від іржі недбальства, відкинь камінь  лінощів, омий очі твоего розуму. Наберися боязні  Божої, проймися сумлінням і пізнай самого себе».

     Заклик пізнати самого себе – одна з рис античної  філософії. Правда, ця філософія виступає в «Треносі...»  не в чистому вигляді, а в християнізованій формі.Наведені слова М. Смотрицького також свідчать,  що в його особі маємо представника раннього  українського просвітництва. Звісно, це просвітництво

в умовах того часу і в Україні, і в країнах Європи носило християнський характер, а релігійні моменти в  ньому висувалися на передній план.

      Саме «Тренос...» став тим твором, який приніс  велику славу його авторові. Це була вершина, на яку  вдалося піднятись молодому письменнику і яку йому  вже не вдалося здолати. Книга Смотрицького «Тренос або плач Східної церкви» (читачі називали її «Лямент») була сприйнята сучасниками як сенсація.             

         Сам Смотрицький згадував пізніше, що він був тоді оточений «славою, ласкою, милістю всенародною». Книга ходила по руках, її читали і перечитували, вважали неоціненним скарбом; траплялися навіть такі, що заповідали класти її собі в домовину.

Висновок

 Мелетій Смотрицький - автор близько двох десятків талановитих і впливових свого  часу книг, написаних у жанрах політично-релігійної полеміки, памфлета, публіцистично-художньої медитації, есе. Тільки одну його книгу «Тренос»  (1610) можна сміливо зарахувати до першорядних здобутків світової гуманістично-ренесансної літератури.

      Звернення до полемічної  літератури принесло Мелетію Смотрицькому не лише славу, але й мало величезне значення для розвитку української літератури. Але й у галузі  просвіти в Смотрицького є теж чимале досягнення – написання підручника,  за яким вивчали українську мову впродовж багатьох років «Граматіки  славенски правильное синтагма». Про цей факт заявляють немало  дослідників.Але ця праця не була простим підручником, який використовували для  вивчення старослов’янської мови. Це був лише один із аспектів. На базі неї  створювали нові підручники, використовували підручник впродовж  тривалого часу і перевидавали в різних варіаціях.  

     Про значення  «Граматики» Смотрицького багато говорить той самий факт, що вона була  багато разів перевидана, наприклад ще за його життя, 1629 року у Вильні.  Написання «Граматики», розробка методики викладання слов'янської мови, а також низки важливих педагогічних проблем поставили просвітителя Мелетія Смотрицького  в один ряд з такими великими мислителями, як Нестор Літописець, Петро Могила, митрополит Іларіон, Феофан Прокопович та інші діячі української культури світового рівня.

      Мелетій Смотрицький є яскравим представником українського Відродження. І навіть сьогодні не втратили актуальності слова Мелетія Смотрицького : «Будь прикладом вірних у мові, в поводженні, в любові, вірі, чистоті. Прагни мудрості, а не золота. Очисти серце від іржі недбальства, відкинь камінь лінощів, омий очі розуму твого». 

Список літератури:

1.     Кралюк П. М. Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження кінця XVI - початку XVII ст. / П. М. Кралюк. - Острог : Вид-во Національного університету "Острозька академія", 2007. - 208с.

2.     Полемічне письменство. Смотрицький М // Історія України в особах : IX - XVIII ст. / В. Замлинський (кер. авт. кол.), І. Войцехівська, В. Галаган та ін. - К. : Україна, 1993.  - C. 165.

3.     Семака Л. Мелетій Смотрицький: Церковний діяч, просвітитель, письменник-полеміст, філолог / Л. Семака // Волинь моя. - К. : ВАТ "Вид-во "Київська правда", 2002. -  №Вип. 2. - С. 66-70.

4.     Смотрицький М // Карпіловська, Є. А. Українська література XI-XVIIIст. : хрестоматія з коментарями / Є. А. Карпіловська, Л. О. Тарновецька ; відпов. ред. І.П. Чепіга. - Чернівці : Прут, 1997.  - C. 243.

5.     Смотрицький М // Українська література XVII ст. : синкретична писемність, поезія, драматургія, белетристика / вступ. ст. В.І.Крекотня. - К. : Наук. думка, 1987.  -  C. 304. - (Б-ка укр. літ. Дожовт. укр. літ.). -

6.     Смотрицький Мелетій (Максим) // Видатні постаті в історії України (IX-XIX) : Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети: Довід. вид. /В.І. Гусєв (кер. кол. авт.), В.П. Дрожжин, Ю.О. Калінцев, О.Г. Сокирко, В.І. Червінський. - К. : Вища шк., 2002.  - C. 116-117.

7.     Смотрицький Мелетій (Максим) //100 великих українців. - К, 2007. - С. 78-82.

 

8.     Українська педагогіка в персоналіях. Х-ХІХ століття / За редакцією О. В. Сухомлинської / навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, у двох книгах. - К.: «Либідь», 2005. - кн. 1. - С. 79 - 84.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: