Снять квартиру посуточно. Быстро снять посуточно квартиру в казани. Снять однокомнатную квартиру посуточно. Помощь в получении ипотеки. Удобное получение ипотеки в сбербанке. Что нужно для получения ипотеки. Отопление частного дома. Как сделать отопление частный дом схема. Частный дом монтаж отопления. Восстановление жесткого диска. Быстрое восстановление информации с жесткого диска. Восстановление данных жесткого диска программа. Кредит с плохой историей. Быстрые кредиты онлайн с плохой историей. Срочный кредит с плохой историей. В какой сервер играть в WOW. Топ world of warcraft серверы. Wow серверы pandaria. Круглопалочный станок чертежи. Круглопалочный станок купить дешево. Самодельный круглопалочный станок. Кредит на покупку квартиры. На долго взять кредит на квартиру. Кредит на покупку квартиры.

Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Соціальна робота з девіантними дітьми

Категорія: Реферати | Субота, 06 червня 2015, 07:02 | Перегляди: 2356 |

соціальна робота з девіантамиРеферат на тему: Координація державних та громадських соціальних установ та організацій у роботі з соціально-девіантними дітьми

Одним з найважливіших завдань соціально-орієнтованої держави є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб та виконання обов'язків, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, Всесвітньою декларацією про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей та Планом дій щодо її виконання.

         Втілення в життя цих вимог потребує від державних та громадських соціальних установ та організацій невідкладних дій, спрямованих на пріоритетне ефективне вирішення проблем дитинства.  Ситуація, що склалася у сфері розвитку дітей - складова демографічної кризи, яка характеризується погіршенням не лише кількісних, але й якісних характеристик населення. Зокрема загостренням проблеми соціального сирітства, бездоглядності та безпритульності дітей. Діти та підлітки, які своєчасно не отримують відповідного соціального захисту, стають "дітьми вулиці".

   В Україні поняття "діти вулиці" законодавче не визначено. Однак є підстави стверджувати, що воно об'єднує у собі два інших: "безпритульні діти" і "бездоглядні діти".
 Безпритульні діти - діти, які були покинуті батьками, самі лишили сім'ї або дитячі заклади, де вони виховувались, і не мають певного місця проживання (відповідно до Закону України "Про охорону дитинства").
 
Бездоглядні діти - діти, які не забезпечені сприятливими умовами для фізичного, духовного та інтелектуального розвитку (матеріальне благополуччя сім'ї, належне виховання, догляд та дбайливе ставлення до дитини, здорова матеріальна атмосфера, тощо).

   Відповідно, дитяча бездоглядність - це послаблення чи відсутність нагляду за поведінкою, розвитком, самопочуттям дитини з боку батьків чи осіб, що їх замінюють. Такі діти можуть проявляти девіантну поведінку, мати шкідливі звички чи відчувати самотність, комплекс неповноцінності, незадоволеності власним життям тощо.

 Дитяча бездоглядність - один із кроків до соціальної адаптації, безпритульності. Тому під час ідентифікації безоглядна дитина чи безпритульна, важливі не стільки наявність певного місця проживання, скільки термін її перебування на вулиці, бажання повернутися в рідну домівку чи державний заклад і можливість реабілітації асоціальних батьків.
               

Сьогодні наука під назвою “психологія девіантної поведінки” тільки починає формуватися. Ми ще не маємо загальновживаного визначення та критеріїв девіантної поведінки з точки зору психології, тому використовуємо основні категоріальні поняття соціології, кримінології, медицини тощо. Для характеристики девіантної поведінки в психології ми можемо впевнено оперувати тільки сукупністю особистісних якостей, що визначають дитину зі схильністю до девіантної поведінки або з проявами певних її форм.

      Питання про застосування методів і форм профілактики девіантної поведінки в педагогічному процесі досі залишається невирішеним з певних причин, найважливішими з яких є відсутність фахівців та цільових психолого-педагогічних програм роботи з профілактики девіантної поведінки.

    Погіршення соціальної ситуації в останні роки призвело до збільшення кількості дітей, що живуть у винятково складних соціальних умовах. Із загальної кількості населення в Україні 14 млн. дітей і молоді віком до 18 років. Серед них: діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків або з неповних сімей – понад 400 тисяч, діти з проблемами фізичного та психічного розвитку – близько 160 тисяч, діти з малозабезпечених сімей – 3,4 млн.

         Реабілітаційна робота з девіантними дітьми передбачає її здійснення у кілька етапів:

   - діагностичний (що дозволяє виявити інтереси, потреби, моральні цінності, позитивні якості дитини, самосвідомість і самоповедінку); 

    -  профілактичний (передбачає усунення причин і чинників, які викликають відхилення у поведінці і розвитку особистості);
     -  корекційний (передбачає роботу з конкретними відхиленнями і спрямований, в першу чергу, на самого підлітка).
      

Враховуючи міру девіантності дітей, а також їхню ізоляцію від таких основних інститутів соціалізації, як сім'я, школа, поселення в школу-інтернат можна вважати відправною точкою соціальної реабілітації. Це відбувається тому, що підлітки попадають у спеціально організоване середовище. Нове позитивне середовище завжди "працює" на розвиток особистості, на формування в неї розумних потреб, духовних запитів, самостійності й активності.

          Однак існує гостра   потреба у тому, щоб різні установи, які надають соціальні послуги, працювали у партнерстві та координували свою діяльність заради ефективного подалання проблем  у роботі з соціально-девіантними дітьми. Основним завданнями Державної соціальної служби є:

     Координація діяльності закладів соціального спрямування, а саме: центрів соціально-психологічної допомоги; центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями; соціальних гуртожитків; соціальних центрів матері та дитини; центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, тощо;

      У Законі України  «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 42, ст.213 ) від 18.01.2005 наведений перелік державних та громадських соціальних установ та організацій, що відповідно до чинного законодавства мають право здійснювати соціальні послуги з різними категоріями дітей та молоді (в тому числі з  соціально-девіантними дітьми). Так, суб'єктами соціальної роботи з дітьми та молоддю є:

·        уповноважені органи, які здійснюють соціальну роботу з дітьми та молоддю;

·        фахівці із соціальної роботи.

До уповноважених органів належать:

·        органи виконавчої влади;

·        органи місцевого самоврядування;

·        служби у справах неповнолітніх;

·        центри  соціальних  служб  для  сім'ї,  дітей  та  молоді, їх спеціалізовані  формування;

·        підприємства, установи  та  організації,  незалежно  від   їх

      підпорядкування та форми власності.

       У даному законі визначаються організаційні і правові засади соціальної роботи з соціально-девіантними дітьми, зокрема: соціальна реабілітація дітей з девіантною поведінкою передбачає здійснення:

·        навчально-виховної     реабілітації     у    загальноосвітніх  школах-інтернатах  для дітей та молоді,  які потребують соціальної  допомоги;     у      спеціальних      загальноосвітніх      школах (школах-інтернатах)  для дітей та молоді,  які потребують корекції фізичного та розумового розвитку;  у  загальноосвітніх  санаторних школах  (школах-інтернатах)  для  дітей,  які потребують тривалого лікування;

·        соціально-лікувальної та   психологічної    реабілітації    у відповідних закладах охорони здоров'я дітей та молоді, які зазнали жорстокості,  насильства, а також які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

·        медико-соціальної реабілітації неповнолітніх, які зловживають алкоголем,  наркотиками і які за станом здоров'я  не  можуть  бути направлені  до  шкіл соціальної реабілітації та професійних училищ соціальної реабілітації;

·        соціально-освітньої реабілітації    в    школах    соціальної реабілітації   та  професійних  училищах  соціальної  реабілітації  неповнолітніх, які скоїли правопорушення.

        Важливу і особливу роль у роботі з соціально-девіантними дітьми відіграють центри   соціальних  служб  для  сім'ї,  дітей  та  молоді  -спеціальні заклади,  що надають соціальні послуги сім'ям, дітям та молоді,   які   перебувають  у  складних  життєвих  обставинах  та потребують  сторонньої  допомоги.

       Аналіз стану соціальне-правового захисту дітей та підлітків, виявлених під час проведення профілактичних заходів щодо бродяжництва та жебракування серед неповнолітніх, свідчить про те, що з причини відсутності у ряді міст України спеціальних закладів для дітей та підлітків, у 2004-2005 роках влаштування дітей до притулків знизилось до 20%, а повернення у сім'ю збільшилось майже до 60 % із загальної кількості виявлених.

          Отже, об'єктивний фактор щодо неспроможності служб вирішити питання тимчасового вилучення дитини із неблагополучного середовища та подальшої корекційно-реабілітаційної роботи із дитиною та сім'єю, потребує втручання й звернення уваги органів місцевого самоврядування на зазначену вище проблему.

    Шляхом виходу із ситуації, що склалася, є створення міських Центрів соціально-психологічної реабілітації для дітей та підлітків в тому числі, що мають девіантну поведінку. Організаційно-правове, науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності служб у справах неповнолітніх,  залучення спонсорських коштів для спільної реалізації окремих завдань служб сприяє забезпеченню права кожної дитини мати умови для всебічного розвитку, бути соціально і психологічно захищеною.

    Дана робота здійснювана соціальними установами має стати орієнтиром дій виконавчих органів місцевого самоврядування стосовно поліпшення становища дітей на основі інтеграції діяльності виконавчих органів з громадськими та іншими організаціями. Під особливою увагою і турботою виконавчих органів місцевого самоврядування повинні бути діти, які з тих чи інших причин перебувають у скрутних умовах існування. Опіка щодо цих дітей має стати одним з пріоритетних напрямів роботи.

  Підтримка соціально-девіантних дітейреалізується у комплексі з іншими програмами, затвердженими органами місцевого самоврядування, направленими на поліпшення охорони  дитинства. Механізмом взаємовідносин між органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями є система договорів ( координація) про спільну діяльність.

   Здійснення  координації спільної діяльності  соціальних установ дасть змогу:

- підвищити ефективність роботи з питань запобігання дитячій бездоглядності та безпритульності;
- забезпечити комплексне вивчення і розв'язання проблем дітей і сімей, в яких вони виховуються; зменшити кількість соціально-девіантних дітей;
- створити належні умови для соціальної адаптації та захисту інтересів дітей-сиріт, дітей, які залишились без піклування батьків;
- забезпечити формування нових засад соціального та правового захисту дітей та сімей з дітьми;
- оптимізувати мережу спеціальних закладів для дітей та підлітків соціально-адаптаційної направленості;
- забезпечити координацію та інтеграцію зусиль виконавчих органів місцевого самоврядування, установ та організацій, спрямованих на захист прав дітей.
- зміцнити матеріально-технічне та фінансове забезпечення служб у справах неповнолітніх виконавчих органів місцевого самоврядування.

Зміст заходів державних та громадських соціальних установ у роботі з соціально-девіантними дітьми :

·        створити та забезпечити ведення єдиного міського(обласного) електронного банку даних щодо дітей, які потребують соціально-правового захисту за наступними категоріями: - діти-сироти;діти, позбавлені батьківського піклування; - діти, схильні до бродяжництва та жебракування; - діти, які проживають в неблагополучних сім’ях;  - діти, які знаходяться на вихованні в державних дитячих закладах, під опікою (піклуванням) в сім'ях громадян,  діти, за якими зберігається житло на час їх перебування в навчальних закладах, - діти, житлові права яких порушені;- діти, які стоять на квартирному обліку в районних  радах згідно із вимогами ст. 46 Житлового Кодексу України;

·        Забезпечити систематичне проведення цільових комплексних заходів (рейдів) по виявленню бездоглядних та безпритульних дітей, дітей, що мають девіантну поведінку,  здійснення заходів щодо їх соціальної реабілітації та допомоги.

·        Розробити нормативно-правові документи з питань обмеження відвідування дітьми комп'ютерних клубів, ігрових залів, інтернет - кафе та здійснювати відповідний контроль за дотримання цими закладами законодавства України щодо дітей;

·        З метою негайного реагування по фактам наявності соціально-девіантних дітей: - створити та забезпечити роботу груп оперативного реагування з числа працівників відділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, дільничних інспекторів районних відділів внутрішніх справ, районних управлінь освіти, працівників служб (управлінь) у справах неповнолітніх, лікарів;- забезпечити групи оперативного реагування мобільним зв'язком  - по виявленим фактам вживати негайні заходи щодо закриття вільних входів у підвали, горища, аварійні будинки, теплові та каналізаційні комунікації тощо.

·        Створити у кожному районі міста міжвідомчу робочу групу по вивченню умов утримання та виховання дітей в неблагополучних сім'ях із залученням до цієї роботи студентів вищих навчальних закладів, волонтерів

·        Налагодити та активізувати роботу щодо соціального супроводу (реабілітації) неблагополучних сімей з дітьми, особливо тих, в яких схильність до насильства призводить до відмови дітей від спільного проживання з батьками

·        Забезпечити контроль службами у справах неповнолітніх виконавчих органів місцевого самоврядування  дотримання закладами освіти Закону України «Про загальну середню освіту», в частині охоплення дітей шкільного віку навчанням, поліпшення профілактичної роботи, соціального захисту дітей та стану виховної роботи серед учнів.

·        Забезпечити якісне та своєчасне проведення обліку дітей шкільного віку згідно з Інструкцією з обліку дітей та підлітків шкільного віку, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2000 р. № 646

·        Забезпечити своєчасне надання до служб (управлінь) у справах неповнолітніх актів стосовно учнів, які тривалий час не відвідують школу без поважних причин, ініціювати розгляд цих питань на Координаційних радах служб (управлінь) у справах неповнолітніх виконавчих органів районних у м. Харкові рад із залученням дільничних інспекторів міліції

        Спільна координація роботи соціальних установ з дітьми, що мають девіантну поведінку, сприяє тісній співпраці та підтримці громадських організацій, діяльність яких має соціально-правову спрямованість, шляхом використання соціального замовлення, як діючого інструмента між владою та суспільством.
  З метою забезпечення змістовного дозвілля дітей, схильних до правопорушень, (девіантної поведінки) бродяжництва та жебракування, посилення виховної профілактичної роботи з цією категорією дітей соціальним установам необхідно :

·        Вирішити питання щодо літнього оздоровлення і відпочинку дітей з девіантною поведінкою й тих, які перебувають на обліку в службах у справах неповнолітніх, ВКМСН;

·        Забезпечити організацію міського літнього дитячого оздоровчого табору для дітей, які знаходяться на обліку у службах (управліннях) у справах неповнолітніх, кримінальній міліції у справах неповнолітніх.

·        Залучати дітей, які перебувають на внутришкільному обліку, на обліку в відділах кримінальної міліції у справах неповнолітніх та службах (управліннях)  у справах неповнолітніх, з урахуванням їх нахилів та інтересів, до занять у гуртках, секціях, клубах за місцем проживання, позашкільних навчальних закладах.

·        Залучати на пільгових умовах дітей-сиріт та дітей з неблагополучних і багатодітних сімей, схильних до правопорушень до занять у гуртках, секціях, клубах за місцем проживання, позашкільних навчальних закладах.

·        Заслуховувати керівників гуртків, секцій, клубів за місцем проживання, позашкільних навчальних закладів, які відвідують діти, що перебувають на внутришкільному обліку, на обліку в відділах кримінальної міліції у справах неповнолітніх та службах (управліннях) у справах неповнолітніх на міжвідомчих нарадах, Координаційних радах при службах (управліннях) у справах неповнолітніх, аналізувати причини невідвідування й вживати необхідні заходи щодо залучення таких дітей до інших форм позакласної роботи.

·        Сприяти створенню під час канікул умов для працевлаштування дітей, в т.ч. організації громадських робіт, функціонування таборів праці та відпочинку, інших трудових об'єднань в установленому порядку.

·        Сприяти створенню належних побутових умов, працевлаштуванню, навчанню та професійній підготовці дітей, які звільнились з місць позбавлення волі, загальноосвітніх шкіл і професіональних училищ соціальної реабілітації, повернулися з Центрів соціальне психологічної адаптації, притулків для неповнолітніх тощо.

·        Проводити роботу серед юнаків призовного віку щодо виявлення осіб, які не мають інтересу до життєвих перспектив, залучати їх до навчання на курсах водіїв та інших професій.

Перелік соціальних установ, що відповідають за реалізацію вищезгаданих завдань, щодо роботи з соціально-девіантними дітьми:

-         служба у справах неповнолітніх,

-         управління освіти,

-         комітет у справах сім'ї та молоді,

-         виконавчі органи районних  рад

-         головне управління з гуманітарних та соціальних питань

-         управління споживчого ринку,

-         юридичне управління міської ради,

-         міська СЄС

-         управління освіти,

-         комітет з фізичної культури та спорту,

-         комітет у справах сім'ї та молоді

-         управління праці та соціального захисту населення

-         райвійськкомати,

-         районні центри зайнятості тощо.

                 Налагодження  чіткої  взаємодії органів опіки та піклування з житлово-комунальними органами та паспортними відділеннями сприяє оперативному інформуванню служб (управлінь) у справах неповнолітніх про неблагополучні сім’ї  з дітьми, які мають намір виключення дитини із особового рахунку квартири, зміни житлового приміщення шляхом його приватизації та подальшого відчуження.

 Координація державних та громадських соціальних установ, згідно із законодавством України суттєво допомагає вживати заходи щодо притягнення до відповідальності батьків, посадових осіб, винних у порушенні житлових та майнових прав дітей.  На виконання Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»,  спільна координація зусиль соціальних установ змушує органи влади  розглянути можливість щорічного виділення:  із нового житлового фонду однокімнатних квартир для позачергового надання житла дітям, яким неможливо повернути раніше ними займане житло (було перерозподілене виконкомами районних рад) після повернення їх із державних дитячих закладів, ПТУ, від опікунів, відповідно до вимог п.6.2 Правил опіки та піклування, та мають пільги згідно зі ст.46 Житлового Кодексу України.

    Величезне значення  для роботи з соціально-девіантними дітьми має кадрове науково-методичне та інформаційне забезпечення соціальних установ, які зобов’язані:

-         Проводити соціально-наукові дослідження з актуальних проблем профілактики дітей, схильних до девіантної поведінки, їх  реабілітації в сучасних умовах

-         Проводити за участю науковців, педагогів, психологів, наради-семінари, семінари-практикуми для керівників та спеціалістів служб (управлінь) у справах неповнолітніх, відділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, лідерів громадських організацій з питань правової освіти і виховання, методик і технологій роботи з дітьми девіантної поведінки, профілактики дитячої бездоглядності та безпритульності, реалізації та захисту прав дітей.

-         Забезпечити висвітлення у засобах масової інформації питань соціального і правового захисту дітей, створення сприятливих умов для фізичного, соціального і духовного розвитку дітей, запобігання негативним явищам в підлітковому середовищі, профілактики правопорушень, бродяжництва, алкоголізму, наркоманії серед дітей

-         Забезпечити видання та розповсюдження довідкових брошур, інших інформаційних видань профілактично-статистичного напрямку щодо прав дітей та їх реалізації.

-         3 метою виконання Національного плану дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини сприяти створенню мережі дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей.

-         Поширити роботу з благодійними організаціями та фондами щодо залучення їх можливостей для надання адресної допомоги дітям, які фактично залишилися без піклування батьків, дітям із неблагополучних та функціонально неспроможних сімей, організації заходів, спрямованих на попередження дитячої бездоглядності, безпритульності, правопорушень

-         Розвивати міжнародне співробітництво щодо виявлення бездоглядних дітей, повернення їх до постійного проживання

-         Здійснювати обмін інформацією з дитячої тематики зі службами (управліннями) у справах дітей (неповнолітніх) регіонів України (проведення тематичних конференцій, семінарів, консультацій тощо)

-         Сприяти створенню та надавати всебічну допомогу в розвитку дитячих громадських організацій, посиленні їх впливу на формування гармонійно розвиненого, суспільно активного молодого покоління

-         Надавати організаційну, методичну та правову підтримку в реалізації програм з питань захисту прав дітей дитячим громадським організаціям.

 Координацію діяльності усіх структур, причетних до виконання програм і наведених завдань, здійснює служба у справах неповнолітніх при міських радах. З цією метою служба контролює виконання заходів програм, а також виконує інші необхідні дії в межах своєї компетенції.

Програма фінансується в межах бюджетних призначень, передбачених в бюджеті на відповідний рік, а також шляхом залучення коштів громадських благодійних організацій та інших джерел, не заборонених законодавством України.

       15 листопада 2006 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді». Постанова впорядковує діяльність центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді й сприяє забезпеченню ефективного функціонування і окремого центру, і системи центрів соціальних служб в цілому.

Серед існуючих 43 закладів соціального спрямування: 22 центри соціально - психологічної допомоги; 9 соціальних гуртожитків; 7 соціальних центрів матері та дитини; 4 центри соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями; 1 центр для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді. Постанова упорядковує нові функції СССДМ, зокрема щодо запобігання соціальному сирітству,  удосконалення роботи з прийомними сім’ями та військово-зобов’язаною молоддю.   

Довідково:  Протягом останнього часу на Державну соціальну службу для сім’ї, дітей та молоді, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді покладено здійснення нових функцій.

   Серед них створення банку даних щодо сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах; підготовка кандидатів у прийомні батьки та батьки-вихователі, здійснення соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; здійснення соціальної роботи, з жінками, що мають намір відмовитися від новонароджених дітей; надання соціальних послуг особам, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом, розширено функції та завдання, зокрема щодо контролю та організаційно-методичного забезпечення діяльності соціальних гуртожитків, соціальних центрів матері і дитини, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді.

     Мета даної постанови це насамперед :

-         створення сприятливих умов для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дітей, забезпечення їх правового та соціального захисту;

-          формування гармонійно розвиненої особистості, громадянина, здатного до повноцінної життєдіяльності в усіх сферах виробництва, науки, освіти і культури;
- забезпечення організаційних заходів щодо реалізації державних програм стосовно дитинства;
- реалізація додаткових заходів по забезпеченню соціально-правового захисту дітей та підлітків, запобіганню бездоглядності та безпритульності, допомоги неповнолітнім у налагодженні родинних і громадських стосунків, їх правової та психологічної підтримки;
- використання можливостей міського бюджету для фінансування загальноміських заходів, пов'язаних із: соціально-правовим захистом дітей, правовим вихованням підростаючого покоління, вихованням дітей та підлітків на прикладах глибокого патріотизму, служіння своєму народові;

-         реалізацією наукових розробок, спрямованих на вирішення актуальних проблем дитинства;

-          організаційно-правове, науково-методичне та інформаційне забезпечення діяльності служб у справах неповнолітніх виконавчих органів місцевого самоврядування;
- залучення спонсорських коштів для спільної реалізації окремих розділів програми;
Основна мета програми - це забезпечення права кожної дитини мати умови для всебічного розвитку, бути соціально і психологічно захищеною.

Список використаної літератури:

1.     Закон України "Про органи і служби по справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх" від 24.03.1995

2.     Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001р.

3.      Закон України "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.2001 р.

4.     Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 23.03.2000р.

5.     Закон України "Про соціальну роботу з дітьми і молоддю" від 21.06.2001 р.

6.     Закон України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" від 02.06.2005р.

7.     Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р.

8.     Цивільний Кодекс України від 16.01.2003р.

9.     Указ Президента України "Про додаткові заходи по посиленню соціального захисту багатодітних і неповних сімей" від 30.12.2000 року.

10. Указ Президента України від 23.06.2001 р. № 467/2001 "Про додаткові заходи щодо удосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю і сім'ями".

11. Постанова Верховної Ради України від 06.09.2005 р. № 2796- IV "Про дитячу безпритульність в Україні та шляхи подолання цього явища"

12. Зайцева З.Г. Школа і важковиховувані діти. – К.,1991

13. Капська А.Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навч. – метод. Посібник. – К., 2001

 14. Кобзар Б.С., Петухов Є.І. Запобігання відхилення у поведінці школярів. – К., 1992 

 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: