Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Лірика Василя Стуса в контексті постсимволізму

Категорія: Курсові |

Василь СтусКурсова робота з української літератури на тему: Лірика  Василя Стуса в контексті постсимволізму

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СИМВОЛІЗМУ ТА ПОСТСИМВОЛІЗМУ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ХХ СТ.

1.1 Формування та розвиток символізму та постсимволізму в українській літературі ХХ ст.

1.2 Вплив символізму та творчість В.Стуса 

1.3 Символізм у ліриці В.Стуса

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ  ЛІРИКИ ВАСИЛЯ СТУСА В КОНТЕКСТІ ПОСТСИМВОЛІЗМУ

2.1 Постсимволізм як ознака літературного стилю В.Стуса 

2.2 Світоглядні основи творчості В.Стуса

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

  Детальніше про курсову роботу з української літератури на тему: Лірика  Василя Стуса в контексті постсимволізму. Кількість сторінок - 37, список літератури - 31, ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

ВИСНОВКИ

Будучи однією із складових українського модернізму початку XX століття, символізм переломив у собі загальноєвропейські культурні зрушення цього часу, долучивши також до загальних тенденцій специфічно українські модифікації мистецьких форм. 

 Молоді українські письменники ХХ ст. усвідомлювали потребу оновлення літератури, звільненої від стереотипів „зображення життя у формі життя”, притаманного реалізму, від надмірної заангажованості ідеологією соціалістичного реалізму, намагалися відстоювати принципи творчої свободи. Особливо виразно така тенденція проявилася у символізмі, як одній із стильових тенденцій модернізму, означилася у тяжінні до музичного вираження думки, до чистого звукового образу, позбавленого предметних ознак.

Предметом символістів є не речі, а ідеї. Множинність способів вираження ідеї зумовлює унікальність словесних поетичних образів і пояснює існування різних поетичних течій та шкіл (акмеїзм, постсимволізм, неосимволізм) у межах одного символістського напряму. Існування ж цього феномену в українській літературі засвідчує ціла низка імен, які співвідносять з символізмом (О.Олесь, М.Вороний, Г.Чупринка, М.Філянський, П.Тичина, А.Головко, Д.Загул, Я.Савченко, О.Слісаренко, В.Ярошенко, В.Пачовський, М.Яцків, Г.Журба та ін.)

Стусові зацікавлення Тичиною і Свідзінським не були випадковими. Підкорення natura  naturans  владі natura naturata — себто природи створеної об’єктивній владі природі створюючій — у ліриці Свідзінського просто таки захоплювало В.Стуса і, на нашу думку, стимулювало аналогічні поетичні пошуки. В.Стус  цінував поетів глибинних, неголосних, «нуклеарних» типу Свідзинського, молодих представників «київської школи» — поетів, готових, не розчиняючись у поетичній публіцистиці, віддатися головній меті поезії — осягненню «внутрішніх будівель», духовного єства людини.

Поезію В.Стуса неможливо декодувати без знання світоглядного контексту його творчості. І лірику поета не слід сприймати спрощено, як художню ілюстрацію ідей екзистенціалізму чи постсимволізму. 

У вступі до збірника “Зимові дерева” під заголовком “Двоє слів читачеві” поет пише, що в молодості він захоплювався Рильським і Вергарном, потім “прийшов до мене Бажан”, а пізніше  — “епоха Пастернака і небачно велика любов до нього”.  Далі Стус згадує Ґете, Свідзінського, Рільке, Унґаретті, Квазімодо. І дійсно лірика Стуса в стильовому плані має певну дотичність до художньої практики 10-20-х років XX ст., хоча дослідники схильні пояснювати це не так свідомим нав'язанням автора до традицій європейського модернізму, як типовим ефектом синхронної взаємодії художньо-стильової пошуковості з традиційною поетикою свого часу, при якій завжди спостерігається зміщення зображально-виражального плану відносно усталеної на даний момент образно-філософської картини світу

Аналіз поезій В.Стуса також дає нам  підстави припустити, шо Стус, вслід Тичині і Свідзінському, доробок яких вважав надзвичайно вагомим для української лірики XX століття, залучав у пейзажно-медитативну тему, крім живописного, також музичний код. Наведені приклади звукового символізму відсилають до творчого досвіду П.Тичини, слово у ліриці В.Стуса постає рухомою, динамічною кольорово-звуковою плямою, музика вже не супровід, а саме єство вірша і відповідає, мовою символістів, інтимному коливанню буття.

Незважаючи на широкий спектр літературних зацікавлень й свідоме переймання досвіду, що межує з можливістю впливу, Стус лишався вірний власному творчому «Я», крізь призму якого відбувалась взаємодія з іншими художніми текстами. Дослідники неодноразово згадують вислів Стуса «самособоюнаповнення», який цілком корелює з поняттям самодостатності  — людської, громадянської, і врешті-решт — творчої, письменницької. Тому, читаючи Стуса, ми можемо вловлювати певні відлуння голосів інших авторів й водночас відчувати самобутність звучання українського письменника.

Замовити курсову роботу з  української літератури на тему: Лірика  Василя Стуса в контексті постсимволізму:  067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: