Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Спілкування як соціально-психологічне явище

Категорія: Курсові |

спілкування як психологічне явищеКурсова робота з соціальної психології на тему: Спілкування як соціально-психологічне явище

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ  I. Теоретичні засади  дослідження спілкування у соціальній психології

1.1 Дослідження проблеми спілкування у науковій літературі

1.2 Структура та функції спілкування

1.3   Види та стилі спілкування

Висновок до Розділу 1

РОЗДІЛ  II. Емпіричне дослідження соціально – психологічних характеристик спілкування у процесі групової діяльності  

2.1 Організація та методика дослідження 

2.2 Аналіз результатів дослідження

Висновок до Розділу 2

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 Детальніше  про курсову роботу з соціальної психології на тему: Спілкування як соціально-психологічне явище. Кількість сторінок - 33,  список літератури - 25 джерел,  ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail:Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 ВИСНОВКИ

Спілкування - це складний, багатогранний процес, який може виступати водночас і як процес взаємодії людей, і як інформаційний обмін, і як ставлення людей одне до одного, і як процес їх взаємного впливу одне на одного, і як процес їх переживання та взаємного розуміння одне одного. Це визначення підкреслює системність спілкування, його багатофункціональність і діяльнісну природу.

У психології існують суперечливі трактування співвідношення понять спілкування та діяльності. Одні автори вважають спілкування різновидом діяльності, оскільки  воно вміщує в себе стандартну структуру діяльності. Інші припускають, що спілкування - компонент будь-якої діяльності. Ймовірніше, що, виступаючи окремою психологічною категорією, спілкування однак тісно пов'язане з діяльністю, а саме: виступає способом організації діяльності (настанови дорослих щодо дій дітей), іноді уособлює зміст діяльності (робота вчителя, бесіда друзів), може супроводжувати діяльність (граючись, діти спілкуються між собою).

Структуру спілкування розглядають і як взаємозв'язок змістового та формального аспектів, тобто як комунікацію й взаємодію, що мають відповідні зміст і форму. Суб'єктами спілкування є люди (не менш, ніж двоє) чи групи людей, які беруть участь у процесі взаємодії. Розрізняють наступні функції спілкування: інформативно-комунікативна; перцептивна; регулятивно-комунікативна (інтерактивна); емоційно-комунікативна. Всі функції спілкування виявляються в єдності і доповнюють одна одну. Під час реалізації функцій спілкування виникає багато його видів, які класифікують за різними ознаками: кількісними характеристиками, характером спілкування, цільовою спрямованістю, тривалістю взаємодії,  за типом зв'язків між учасниками взаємодії, залежно від специфіки суб’єктів (особистість чи група), тощо.

Передача будь-якої інформації можлива лише через знакові системи. Тому в соціальній психології також виокремлюють комунікацію (спілкування)  вербальну (словесну) та невербальну. У психологічній літературі також визначають рівні спілкування: маніпулювання; конкуренція, суперництво; співробітництво. Індивідуальність людини у взаємодії з іншими реалізується й через стиль спілкування: систему принципів, норм, методів, прийомів діяльності і поведінки індивіда. Таким чином, спілкування може виступати одночасно як: процес взаємодії людей, інформаційний обмін, ставлення людей одне до одного, процес їхнього взаємного впливу одне на одного і як процес їхніх переживання та взаємного розуміння одне одного. 

 Спілкування є важливим чинником соціальної детермінації поведінки індивіда. У процесі спілкування людина завжди прагне певним чином впливати на свого партнера, і сама піддається впливу з боку останнього. У цьому полягає специфіка спілкування як міжособистісної взаємодії. 

З метою дослідження міжособистісних стосунків у старшому шкільному віці ми провели соціометричне дослідження серед дітей 9 - А класу ЗОШ № ??? м.Києва. У досліджені взяли участь 29 учнів. Дослідження проводилося за методикою діагностики міжособистісних стосунків та між групових відносин (соціометрія) Дж. Морено. Виходячи з отриманих результатів, можна зробити висновок, що характеристика психологічного клімату даного колективу є динамічною, і якщо доведеться робити наступні ретести, то результати отримаємо вже інші, дещо змінені в ту чи іншу сторону.

Аналізуючи ступінь та стан психологічного клімату у даному колективі, ми помітили низький рівень  коефіцієнту групової згуртованості. Можна зробити обережне припущення, що причиною цього є байдужість та незацікавленість класного керівника до життя класу та членів колективу; відсутність систематичної роботи та заходів, спрямованих на згуртування всіх учасників педагогічного процесу у класі. Також однією з вагомих причин є егоцентричні прояви учнів по відношенню один до одного, де на першому місці постає зиск і розрахунок, а вже потім розуміння та емпатія.

Замовити курсову роботу з соціальної психології на тему: Спілкування як соціально-психологічне явище: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: