Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Психодіагностика агресивної особистості дитини дошкільного віку

Категорія: Курсові |

агресивні дошкільникиКурсова робота на тему: Психодіагностика агресивної особистості дитини  дошкільного віку

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ  1. Агресивність особистості дошкільника як психолого–педагогічна проблема

1.1Агресивність особистості та її причини в дошкільному віці

1.2Особливості агресивної поведінки особистості дитини дошкільного віку

 РОЗДІЛ 2. Психолого – педагогічна  діагностика агресивності особистості дитини дошкільного віку

2.1 Психодіагностичний інструментарій для виявлення агресивності дошкільників

2.2 Методичні рекомендації щодо корекції агресивності особистості дитини дошкільного віку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 ДОДАТКИ

Детальніше про курсову роботу  з психодіагностики  на тему: Психодіагностика агресивної особистості дитини  дошкільного віку. Кількість сторінок - 33 (з додатками), список літератури - 37, ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 Висновки

    Однією з актуальних проблем, яка постає сьогодні перед психологами та педагогами, є проблема агресивності дітей. Підвищена агресивність дітей являється однією з найбільш поширених проблем в дитячому колективі. Вона тривожить не тільки педагогів, але й батьків. Ті чи інші форми агресії характерні для більшості дошкільників. Практично всі діти сваряться, б’ються, обзиваються і т.д. Зазвичай, з засвоєнням правил та норм поведінки такі безпосередні прояви дитячої агресивності поступаються місцем більш миролюбним формам поведінки. Але в певній категорії дітей агресія, як стійка форма поведінки, не тільки зберігається, але й розвивається, трансформується в стійку якість особистості. Як результат, знижується продуктивний потенціал дитини, звужується потенціал спілкування, деформується особистісний розвиток. Агресивна дитина приносить масу проблем не тільки оточуючим, але й самій собі.

У психологічних дослідженнях  описуються рівні агресивної поведінки та впливаючі на неї фактори. Серед цих факторів виділяються:

- особливості сімейного виховання;

- взірці агресивної поведінки, які дитина спостерігає на телеекрані або з боку однолітків, дорослих;

- рівень емоційної напруги, викликаний екологічними катастрофами, алкоголізмом та соціально-економічними катаклізмами тощо.

     Уже в дошкільному віці складаються певні внутрішні передумови, що впливають на появу агресивності. Діти, які схильні до насилля, суттєво відрізняються від своїх позитивно налаштованих, але «захищаючих свої території» однолітків не тільки за своєю зовнішньою поведінкою, але й за своїми психологічними характеристиками. У той же час в деяких дітей спостерігаються агресивні дії, що не мають якої-небудь цілі під собою, а направлені виключно для  нанесенням шкоди іншому (хлопчик штовхає дівчинку в калюжу та сміється над її сльозами). Фізичний біль, або приниження однолітка викликають у таких дітей задоволення, а агресія виступає при цьому як самоціль. Подібна поведінка є свідченням схильності дитини до ворожості та жорстокості, що викликає тривогу. 

     Агресивні діти мають потребу в розумінні й підтримці дорослих, тому головним завданням є надання дитині посильної та своєчасної допомоги. Як правило, для педагогів не важко визначити, у кого з дітей підвищений рівень агресивності. Припустити, що дитина агресивна, можна лише в тому випадку, якщо впродовж не менш ніж шести місяців у її поводженні виявлялися хоча б чотири з восьми перелічених ознак: часто втрачає контроль над собою; часто сперечається, лається з дорослими; часто відмовляється виконувати правила; часто спеціально дратує людей; часто винить у своїх помилках інших; часто гнівається й відмовляється зробити що-небудь; чутлива, дуже швидко реагує на різні дії оточуючих, які нерідко дратують її. 

Найважливішою умовою ефективної соціалізації і попередження становлення агресивних форм поведінки є розвиток мотивації прихильності, за допомогою якої у дитини з'являється необхідність в інтересі, увазі і схваленні оточуючих, і в першу чергу - власних батьків. Як вторинне підкріплення прихильність може обумовлювати пристосування дитини до соціальних вимог і заборон.

   Специфіка дошкільного віку полягає у тому, що всі психічні процеси дуже рухливі і пластичні, а розвиток потенційних можливостей дитини переважно залежить від того, які умови для цього створять педагоги й батьки. Ця специфіка не дозволяє вважати результати діагностики (навіть у випадку, коли вони достовірні) стійкими і такими, які визначають долю дитини. Будь – яке досягнення дитини дошкільного віку є проміжним і слугує лише підставою для вибору педагогом чи психологом методів і технологій для індивідуальної роботи.

Процедура діагностико-корекційної діяльності дитячого психолога складна, об’ємна, відповідальна і на сьогодні дуже мало розроблена.  Етапи психодіагностичного обстеження агресиної особистості дитини можуть включати: вивчення практичного запиту; формулювання психологічної проблеми; висування гіпотез про причини явищ, які спостерігаються; вибір методу дослідження; використання методу; формулювання психологічного діагнозу, який повинен також мати й прогноз подальшого розвитку дитини; розробка рекомендацій, програми психокорекційної або розвивальної роботи з дітьми;

   Психодіагностична та корекційна  робота з агресивними особистостями має свої особливості. На початкових етапах не рекомендуються групові форми корекції агресивності. Не кажучи вже про практично неминучу негативну консолідацію дітей у групі, індивідуальна робота з дітьми є ефективнішою. Із самого початку паралельно необхідно починати роботу з родиною. Після діагностики сімейних відносин і ступеня їхньої дисгармонійності має випливати психокорекційна робота з агресивними особистостями дітей, як індивідуальна, так і групова. Проте основний акцент варто посилити на індивідуальній роботі з дитиною. 

      Коригувальна робота будується на підставі виявлених механізмів формування агресивності. Можливий такий варіант реалізації агресивного поводження в основі якого перебуває почуття ворожості, презирства й самоствердження, що визначається нейрофізіологічними особливостями. Психолог проводить просвітницьку роботу з учителями і батьками. Спільно розробляється стратегія і тактика взаємодії з агресивною дитиною.

     Однак проблеми агресивних дітей не можуть розв’язати ні психологічна служба, ні батьки, ні педагоги якщо вони не об’єднають  своїх зусиль і не вироблять єдиної стратегії у побудові цілеспрямованого виховного процесу. Тільки у випадку комплексного підходу розв'язання проблеми розвитку дітей з агресивним поводженням реалізується послідовне виховання і становлення їхньої особистості,  що  сприяє конструктивній  реалізації дитячого потенціалу.

Замовити курсову роботу з психодіагностики на тему: "Психодіагностика агресивної особистості дитини  дошкільного віку": 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: