Укладка ламината на пол. Быстрая укладка ламината своими руками видео. Укладка ламината по диагонали. Пробковое покрытие для пола. Качественная укладка пробкового пола. Пробковый пол плюсы и минусы. Смеси для выравнивания пола. Быстрое выравнивание бетонного пола. Выравнивание пола стоимость. Самоделки для дома. Лучшие самоделки для дома своими руками. Полезные самоделки для дома. Как обустроить кухню. Как обустроить маленькую кухню быстро. Как обустроить кухню фото. Как открыть свой магазин. Хочу открыть магазин с большим капиталом. Сколько стоит открыть магазин. Диван своими руками. Как сделать диван своими руками для дома. Диван своими руками чертежи. Дизайн маленькой кухни. Красивый дизайн интерьера кухни фото. Малогабаритные кухни дизайн.

Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Пасовища та технології заготівлі сіна

 E-mail | Категорія: Контрольні | Перегляди: 1514 |

технології заготівлі сіна        Контрольна робота на тему: Пасовища та технології заготівлі сіна. 

     

       1. Технологія заготівлі сіна в зоні радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь.

 Зона радіоактивного забруднення - територія чи акваторія, у межах якої рівні радіоактивного забруднення перевищують установлені норми радіаційної безпеки (ДСТУ 4933:2008).Дозволено заготівлю сіна  з обов'язковим попереднім дозиметричним контролем.

     При виборі технології заготівлі сіна перевага віддається тому варіанту, за якого забезпечується високий рівень збереження врожаю й одержання найбільшого прибутку з гектара зібраної площі.

 Високоякісне сіно можна одержати з високо­якісних трав: бобових і злакових, багаторічних та однорічних. Найбільше поживних речовин концентрується в листках трав, отже, при проведенні заготівлі трав необхідно зберегти максимальну кількість листя, для цього слід період висушування трави  зробити мінімальним.

      При висушуванні сіна на сонці поживних речовин втрача­ється найменше. Сіно після скошування не рекомендується до­вго тримати у валках та покосах, тому що в цьому випадку може відбуватися пересушування сіна, що призводить до зни­ження його якості. Якісно приготоване сіно має зелений колір, приємний аромат, міс­тить багато листків та суцвіть, і його вологість не перевищує 17%.

         Пересушене сіно робиться ламким, легко втрачає цінні компоненти -листочки, тоненькі гілочки і стебла. Сіно з підвищеною вологістю втрачає якість через активний розвиток сапрофітної мікрофлори, буріє або чорніє і стає малопридатним для згодовування тваринам.

          Для забезпечення швидшого висихання сіна застосовують процес плющення, у результаті чого руйнуються стебла, епідермаль­ні тканини та судинно-волокнисті пучки. Для цього використо­вують спеціальні машини - косарки-плющилки. Плющення ско­рочує процес сушіння у 2-4 рази, причому втрати протеїну скоро­чуються вдвічі, а вуглеводів - утричі порівняно з сушінням сіна в покосах чи валках.

        Після висушування сіна до вологості 14-17% його складають у скирти або розміщують у сіносховищах. У тому випадку, коли дощова погода не дає можливості висушити сіно до відповідної вологості, його можна вкладати в скирти за умови пересипання сіллю. На 1 т сіна залежно від вологості витрачають 5-8 кг солі. Розсипають її рівномірно по поверхні кожного шару сіна товщи­ною 40-50 см. Сіль запобігає ферментації і розвитку шкідливої мікрофлори. Підсолене сіно не псується при зберіганні, має добрі смакові якості і добре поїдається тваринами.

           Вологість сіна можна визначити органолептичним шляхом. Сухе сіно з вологістю 15% при скручуванні тріщить і ламається, на дотик тверде. Після скручування легко розкручується майже пов­ністю. Сіно з вологістю 15-17% - середньосухе, при скручуванні шелестить, стебла не ламаються, після скручування розкручується частково. Сіно з вологістю 18-20% на дотик м'яке, легко скручу­ється в пучки, стебла не ламаються, а пучок не розкручується.

        Сіно можна зберігати в пресованому вигляді. Пресоване сіно менше поглинає вологу з повітря, довше зберігає приємний запах, при згодовуванні менше руйнується. Пресують сіно з вологістю 18%. Пресоване сіно згодовується тваринам після попереднього подрібнення на дробарках.

         Якісне сіно є джерелом вітамінів для тварин. Вітамінне сіно можна приготувати з трав різного ботанічного складу. Вітамін­ним вважається таке сіно, 100 кг якого в перерахунку на суху речовину відповідає 70-80 кормовим одиницям і містить 7-8 кг білка, а 1 кг містить більше 50 мг каротину та вітаміни В, Е, Д. Для приготування вітамінного сіна використовують бобові куль­тури і дрібне різнотрав'я. Скошену траву висушують у сіносуша­рках, в умовах затінення, щоб не відбувався розпад каротину. Сухе сіно зберігають у сіносховищах або під навісами.

   Для технічного забезпечення технологій заготівлі сіна Україна освоїла випуск косарок, граблів і рулонних прес-підбирачів. Для скошування трав у валок або врозстил є достатня кількість косарок, серійний випуск яких налагоджено у більшості регіонів України. Широкий набір марок і конструкцій косарок містить 3 самохідні, 2 причіпні, 8 начіпних і 2 кінних. Практично Україна свої потреби в косарках повністю забезпечує. Однак начіпні та кінні косарки — малопродуктивні, а самохідні та причіпні — дорогі.

        Отже, сіно є важливим компонентом у раціонах корів і мо­лодняка. Високої якості сіно містить усі поживні речовини, необхідні для повноцінної годівлі тварин. Сировинною ба­зою для приготування сіна є посіви багаторічних трав, тра­восумішок у польових сівозмінах, а також поліпшені сіножаті і пасовища.

Перший укіс насінників люцерни проводять на сіно не­залежно від фази розвитку, але не пізніше третьої декади травня, конюшини — до 1—5 червня. Бобово-злакові тра­восумішки збирають в оптимальній фазі розвитку перева­жаючого компонента.

Заготовляють сіно в розсипному, пресованому або по­дрібненому стані. Його сушать у польових умовах до стан­дартної вологості 17 % або досушують активним вентилю­ванням на кормовому дворі. Для одержання високоякісного сіна необхідно ретельно до­тримуватися технології його заготівлі, тобто проводити вчасне скошування, згрібання та висушування, а також зберігання.

Вчасне скошування сприяє підвищенню врожайності, продов­женню продуктивного використання сіножаті. Від строків ско­шування залежить не тільки рівень врожайності, а також і якість сіна, вміст у ньому поживних речовин. Краще скошувати траву на сіно в більш молодому віці, тому що при пізньому скошуванні втрачається якість сіна, стебла рослин грубіють, стають ламкими,утворюється багато потерті. При пізньому скошуванні утворю­ється багато насіння бур'янів, яке засмічує сіножать, що сприяє їх поширенню, це може призвести до зміни видового складу сіножаті. Строки скошування сінокосів впливають на розвиток корене­вої системи трав. Занадто раннє скошування послаблює розвиток  кореневої системи.

 2. Значення сіяних сінокосів і пасовищ і перспективи їх розвитку.

  Культурні пасовища - це поліпшені або ство­рені на орних землях пасовищні кормові угіддя. Культурне пасо­вище - це спеціальне, технічно оснащене і обладнане пасовищне угіддя, розраховане на певну систему експлуатації, включаючи інтенсивне удобрення і зрошення, водопостачання, електровипасання, наявність умов для доїння.

          Культурне пасовище - це не тільки зелені рослини, а й сонце і свіже повітря, які разом сприяють високій продуктивності і відтворенню стада, поліпшують здоров'я тварин. За строками використання культурні пасовища поділяють на багаторічні, або постійні, короткострокові, або перемінні, і однорічні.

         Багаторічні пасовища створюються поза сівозмінами і використовуються без пересування протягом десяти і більше років. За­вдяки інтенсивній системі удобрення, правильному використанню та належному догляду за травостоєм продуктивність таких пасо­вищ протягом багатьох років залишається досить високою.

       Короткострокові пасовища закладають у системі лучних, при­фермських, ґрунтозахисних та інших сівозмін або поза сівозміна­ми. Використовують їх до 5 років. У травосумішки для них включають переважно верхові злакові і бобові трави, тому високі врожаї вони дають перші два-три роки.

         Однорічні пасовища - це кормові угіддя, травостій яких скла­дається з однорічних трав і використовується переважно для одноразового випасання худоби. Вони доповнюють короткостро­кові і довгорічні незрошувані пасовища, які дають нерівномірний вихід зеленого корму протягом пасовищного періоду.  За призначенням пасовища створюють для корів, нетелів, відгодівельного молодняку великою рогатої худоби і телят до одно­го року, а також для овець, свиней, коней, птиці.

     Раціональне використання пасовищ має велике значення. Па­совищний період триває приблизно від 5 до 7 місяців. Зелена трава містить майже в 1,5 раза більше поживних речовин і в 10 разів більше вітаміну А порівняно із сіном. Крім того, у траві значно більше інших вітамінів. Собівартість кормової одиниці зе­леного корму в 1,5-2 рази нижча собівартості кормової одиниці сіна і в 4-5 разів - коренеплодів. 100 кг сухої речовини трави з пасовищ відповідають 60-80, а сіна - 40-50 кормовим одиницям.

         При пасовищному утриманні тварин майже не буває втрат зе­леної маси, знижуються затрати праці на збирання, транспортування та зберігання кормів. Це, у свою чергу, підвищує продуктивність тварин і рентабельність використання угідь.

         Якщо корови з'їдають достатню кількість трав, то навіть при максимальних удоях вони не відчувають недостачі в біл­ках. У молодій бобово-злаковій траві на кормову одиницю ін­коли припадає 150 г перетравного протеїну, а потреба корів у ньому становить 100-105 г. Досліди показують, що при випа­санні тварин на пасовищах відпадає потреба в підживленні кон­центрованими кормами.

          Основною вимогою при раціональному викори­станні пасовищ є створення умов для високої продуктивності, збереження цінного складу травосумішки протягом тривалого періоду, забезпечення пасовищним кормом найбільшої кількості тварин і отримання високого виходу тваринницької продукції.

            Велике значення тут має накопичення і витрата запасних поживних речовин при пасовищному використанні травостою, біологія росту та розвитку трав, сезонні коливання у відростанні трави, періоди «відпочинку» пасовищ та деякі інші особливості. При використанні пасовищ велике значення мають строки, ви­сота і кількість спасувань, нормальне навантаження на пасовища. При занадто ранньому або пізньому спасуванні ґрунт ущіль­нюється, що викликає незадовільний подальший розвиток рос­лин, травостій при цьому погіршується, падає продуктивність па­совища, що може викликати його передчасне виродження.

Велике значення має також висота спасування. При низькому спасуванні (2-3 см) продуктивність пасовища в такі роки падає, тоді як при високому спасуванні (10-15 см) значна частина траво­стою використовується неповністю, що також небажано. У Поліссі та Лісостепу рекомендується спасувати на висоту не нижче 4-5 см. Частота випасання залежить від грунтово-кліматичних умов, кількості опадів, інших причин. При частому спасуванні рослини позбуваються листкового апарату, у результаті чого знижується швидкість накопичення запасних поживних речовин у підзем­них органах, що знижує зимостійкість їх, травостій зріджується, пасовище втрачає цінність. Разом із тим рідке спасування по­в'язане з переростанням трав, вони втрачають кормові якості, погано поїдаються тваринами.

В умовах оптимального зволоження на культурних пасови­щах допускається до 5-6 спасувань.

            Для забезпечення високої продуктивності па­совищ необхідно організувати ретельний догляд за ними. Бага­торічні експериментальні дані свідчать про те, що щорічне вне­сення мінеральних добрив, а раз на 2-3 роки і органічних, забез­печує високу продуктивність пасовища протягом 10—15 років.  До важливих робіт по догляду за пасовищами належить та­кож і розгрібання екскрементів, тому що в тих місцях, де вони лежали тривалий час, виростає трава, яка не спасується тварина­ми. При скошуванні залишків трав і розгрібанні екскрементів продуктивність пасовищ зростає до 40% .

Список літератури:

1.Баканов В.Н., Менькин В.К. Кормление с.-х. животных. - М., Агропромиздат, 1989. - С.145-159.

2.Богданов Г.А. Кормление с.-х. животных. - М., Агропромиздат, 1990. - С.90-92.

3.Копил Л.М. Підготовка, зберігання та використання кормів. - К., Урожай, 1973. - С.123-126.

 

4.Практикум з годівлі с.-г. тварин / І.І.Ібатулін, Ю.О.Панасенко, В.К.Кононенко та ін. - К., 2000. - С.118-119.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: