Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Вірусологія (10 запитань)

 E-mail | Категорія: Контрольні | Перегляди: 595 |

вірусологіяКонтрольна робота з вірусології (10 запитань)

1. Механізми взаємодії барвників із структурами бактеріальної клітини. Теорії, що пояснюють диференціацію бактерій при забарвленні за Грамом.

2. Ріст та розмноження бактерій. Час генерації і фази розвитку стаціонарної культури.

3. Культивування вірусів в організмі чутливих тварин. Лабораторні тварини, що використовуються у вірусології. Індикація вірусів після інфікування лабораторних тварин.

4. Дезiнфекцiя. Визначення. Фізичні методи дезінфекції.

5. Гетерогенність популяцій мікроорганізмів.Поняття про дисоціацію у бактерій, R- і S- форми колоній.

 6. Бактеріостатичний та бактерицидний ефект дії антибіотиків. Одиниці виміру сили дії антибіотиків.

7. Загальне мікробне число - як  санітарно- епідеміологічний показник безпеки об'єктів зовнішнього середовище.

8. Ендотоксини. Характеристика.  ЛПС грамнегативних бактерій. (див.пит.1) Методи визначення ендотоксинів в лікарських препаратах.

9. Імунна система, центральні та перефиричні органи. Їх функції. Популяції та субпопуляції імунокомпетентних тканин.

10. Імунні сиворотки : діагностичні та лікувально - профілактичні. Принципи одержання, очищення та контролю. Антибактеріальні, антивірусні та антитоксичні сироватки. Одиниці виміру сили антитоксичних  сироваток. Імуноглобуліни.

Детальніше про контрольну роботу з вірусології (10 запитань) Кількість сторінок - 25, список літератури - 5, ціна роботи - за домовленістю. Контактні телефони: 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

1. Механізми взаємодії барвників із структурами бактеріальної клітини. Теорії, що пояснюють диференціацію бактерій при забарвленні за Грамом.

 Фарбування за Грамом (або метод Грама) — емпірічно виведений метод розрізнення бактерій за допомогою фарбування їх певним методом на дві великі групи: Грам-позитивні і Грам-негативні, що розрізняються хімічними та фізичними властивостями їх клітинної стінки.

         Метод називається на честь його винахідника, данського ученого Ганса Хрістіана Грама (1853—1938), який розробив цей метод у 1884 році щоб розрізнити бактерії Pneumococcus і Klebsiella pneumoniae.

            Фарбування за Грамом — одна з найкорисніших фарбувальних процедур у лабораторних дослідженнях в мікробіології. Процедура широко використовується як інструмент для для розрізнення Грам-негативних і Грам-позитивних бактерій, що звичайно є першим кроком у визначенні ідентичності специфічного бактерійного зразка.

          У медицині фарбування за Грамом виконується при аналізі крові або біопсії, коли підозрюється інфекція. Цей метод набагато швидший, ніж культура, і особливо важливий, коли тип інфекції необхіден для прогнозу та вибору методу лікування. Наприклад, при діагностиці цереброспінальної рідини на менінгіт і рідини суглобів на септичний артрит.

         При аналізі, наприклад, Коки і спороносні форми бактерій, а також дріжджі — грам-позитивні і забарвлюються в синяво-чорний (темно-синій) колір, більшость з решти бактерій — грам-негативні і забарвлюються в червоний колір, ядра клітин еукаріот набувають яскраво-червоного кольору, а цитоплазма — рожевого.

           Грам-позитивні бактерії класифікуються як бактерії, які зберігають фарбник кристал-віолет протягом процедури фарбування за Грамом. Грам-позитивні бактерії проявляються блакитним або фіолетовим коліром під мікроскопом, тоді як грам-негативні бактерії мають червоний або рожевий колір. Різниця в класифікації в значній мірі заснована на різниці в структурі клітинної стінки.

Наступні характеристики загалом присутні в грам-позитивних бактеріях:

        Дуже товста клітинна стінка, складена з пептидоглікану. Якщо присутні джгутики, вони містять два кільця для підтримки (додаткові два кільця не є необхідними, на відміну від грам-негативних бактерій, оскільки товста клітинна стінка надає достатню підтримку). Наявність техоєвих кислот, які служать для прикріплення до інших бактерій та деяких поверхонь. 

        Грам-негати́вні бакте́рії — бактерії, що не зберігають фарбник крістал-віолет під час процедури фарбування за Грамом. Грам-позитивні бактерії зберігають синій колір після промивки спиртом, тоді як грам-негативні втрачають його. При фарбуванні за Грамом після крістал-віолету звичайно додається інший контрастний фарбник, що забарвлює грам-негативні бактерії у червоний або рожевий колір. Ця процедура фарбування корисна для класифікації бактерій на дві велики групи засновуючись на структурних відмінностях їх клітинної стінки.

          Багато видів грам-негативних бактерій патогенні, тобто можуть викликати хворобу в організмі-хазяїні. Ця хвороботворність зазвичай пов'язана з певними компонентами клітинної стінки грам-негативних бактерій, зокрема шаром ліпосахаридів (також відомих як LPS або ендотоксини).

    Грампозитивні та грамнегативні мікроорганізми мають понад 20 відмінностей. 

       У грамнегативних мікроорганізмів виражені пластичний і ригідний шари. Пластичний шар складається з ліпополісахариду (ЛПС) і поверхневої мембрани (вони мозаїчно переплітаються), а також ліпопротеїдів. ЛПС запускає синтез близько 20 сполук, що виявляють хвороботворну дію на макроорганізм. Він спричинює підвищення температури тіла. ЛПС ще називають ендотоксином (оскільки він знаходиться у клітинній стінці). ЛПС складається з ліпіду А (саме він і є токсичним) та полісахариду. Полісахарид є чужорідним для макроорганізму (Оантиген) і спричинює утворення антитіл. 

         У різних видів бактерій полісахариди різні, а в бактерій одного виду - однакові. Це пояснює антигенну специфічність мікробів. 

          Патогенних мікроорганізмів більше серед грамнегативних. Поверхнева мембрана містить білки, які є рецепторами для фагів і коліцинів. Ці білки зумовлюють адгезію мікробів (здатність прикріплюватися до клітини макроорганізму). В експерименті (in vitro) можна зруйнувати клітинну стінку. Лізоцим руйнує лише пептидоглікан клітинної стінки грамнегативних мікроорганізмів, а поверхнева мембрана (або її частина) залишається неушкодженою. Бактерії, у яких частково зруйнована клітинна стінка, називають сферопластами. 

        Після обробки грампозитивних бактерій ферментами, які руйнують пептидоглікан, утворюються протопласти - структури, у яких повністю зруйнована клітинна стінка.

         В організмі людини під дією антибіотиків, ферментів та антитіл бактерії можуть перетворюватися на L-форми. Це бактерії, які втратили клітинну стінку, але зберегли здатність до розмноження. Незалежно від виду бактерій L-форми мають подібні морфологічні, культуральні, тинкторіальні та антигенні властивості, їх вірулентність знижена, всі вони нечутливі до хіміотерапевтичних препаратів і антитіл. L-форми зумовлюють тривале персистування збудника в організмі, перехід гострої інфекції в хронічну.

Список літератури:

1.Мікробіологія: Посібник у трьох частинах. Частина перша “Загальна медична мікробіологія” / Дейнека С.Є., Патратій В.К., Сидорчук І.Й. та ін. – Чернівці: Медик, 2007. – 237 с.

2.Дикий И.Л., Холупяк И.Ю., Шевелева Н.Е., Стегний М.Ю. Микробиология. – Х.:Прапор, 1999. – 416 с.

3.Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія.- Київ: Вища школа. - 1992.

4.Пяткін К. Д. , Кривошеїн Ю. С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією. - К.: Вища школа, 1992. - 320 с. 

5.Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. - Санкт - Петербург: Спец. Лит., 2000. - 456 с.

Замовити контрольну роботу з вірусології (10 запитань): 067 994 09 24, 063 143 32 32, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: