Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Вимоги до якості організаційно – технічних управлінських рішень

 E-mail | Категорія: Контрольні | Перегляди: 975 |

 управлінські рішенняКонтрольна робота на тему: Вимоги до якості організаційно – технічних управлінських рішень. 

Управлінські рішення є основою процесу управління.

Управлінські рішення спрямовані на організацію колективної праці і приймаються людиною, яка має відповідні владні повноваження.

За допомогою управлінських рішень:

 встановлюють цілі діяльності;

 закріплюють людей за посадами і робочими місцями;

 визначають функції, права і відповідальність працівників;

  встановлюють правила поведінки на роботі;

 розробляють систему заходів щодо заохочення і адміністративного покарання працівників;

 розподіляють ресурси — матеріальні, трудові, фінансові та ін.;

 оцінюють якість продукції тощо.

Особи, які приймають рішення, є суб'єктами управлінського рішення. Це менеджери і групи працівників, що мають відповідні повноваження для прийняття рішень. Необхідність прийняття управлінського рішення зумовлена або зовнішніми обставинами (припис вищої організації, регулювання відносин з підприємствами та організаціями), або внутрішніми (стратегічні цілі організації, відхилення від заданих параметрів виробництва, виникнення вузьких місць, виявлення резервів, порушення трудової дисципліни, заохочення працівників тощо). У кожній організації приймається велика кількість найрізноманітніших рішень, які класифікують за різними ознаками :

1. За функціональним призначенням:

планові — стосуються планування діяльності організації та її підрозділів;

організаційні — структурують відносини в організації; визначають повноваження та відповідальність працівників, коло їх обов'язків; використовують для розподілу виробничих завдань;

регулюючі — регулюють перебіг процесів в організації, усувають відхилення від запланованого;

активізуючі — спрямовані на активацію певних дій персоналу, заохочують до кращого виконання роботи;

контрольні — стосуються вибору засобів і методів контролю за перебігом процесів.

2. За змістом:

економічні — спрямовані на вибір ефективних методів управління економічними процесами в організації (встановлення ціни, визначення форм і систем оплати праці, використання прибутку тощо);

соціальні — зорієнтовані на вибір ефективних методів управління соціальними процесами (управління конфліктами, розвиток персоналу, поліпшення умов праці тощо);

технічні — пов'язані з функціонуванням технічної складової (вибір технологій, налагодження, регулювання, вдосконалення техпроцесів тощо);

наукові — стосуються вибору напряму науково-дослідних робіт, впровадження інновацій тощо.

            Для рішень різного ступеня структурованості розробляється своя система інформації, свій алгоритм прийняття, що орієнтує керівників у підготовці рішень, виборі найкращого варіанта і його реалізації. Так, виділення структурованих (запрограмованих) рішень дає змогу розробляти стандартні процедури і програмувати рішення під ситуації, які регулярно повторюються. Зазвичай такі рішення приймають менеджери середніх та нижчих рівнів.

Організаційно - технічні рішення приймають за умов неповноти інформації, новизни і складності ситуації. Головну роль тут відіграють не математичні моделі, а людина, її здатність розробити нові процедури, що дадуть змогу вирішити завдання. Такі рішення зазвичай стосуються стратегії розвитку організації, тому приймаються на найвищому рівні управління. Нині кількість таких рішень збільшується, оскільки середовище господарювання надзвичайно складне, мінливе та непередбачуване.        

          Водночас сучасні інформаційні технології сприяють структуруванню нових завдань, пропонують ефективні моделі їх розв'язання, що дає змогу переводити їх із розряду неструктурованих до частково структурованих.

 Організаційно – технічні  управлінські рішення мають відповідати певним вимогам:


Здатність до реалізації

( здійснимість)

 

Наукова

обгрунтованість

 

Обєктивність

 

своєчасність




Вимоги  до управлінських рішень



   Правомочність і законість

 

Оптимальність, (економічність, ефективність)

 

 

Однозначність

Простота. Чіткість і стислість викладення.

Управлінське   рішення лише тоді принесе користь, коли буде націлене на ефективне використання ресурсів організації і може бути нею реалізоване. Воно повинно прийматись особою, що має відповідні повноваження, і відповідати чинному законодавству. 

            Прийняте рішення слід формулювати стисло і чітко для його однозначного розуміння. Своєчасно прийняте науково обґрунтоване рішення стимулює розвиток організації. Рішення слабке, прийняте передчасно або із запізненням, знижує результативність праці колективу та окремих виконавців.

Щодо найскладніших і найважливіших рішень рекомендується розробляти спеціальні організаційні процедури, визначаючи:

• на якому рівні слід приймати рішення;

• хто готує інформацію, проект рішення та його обґрунтування;

• з якими структурними підрозділами і працівниками узгоджуються рішення;

• хто контролює і відповідає за виконання рішення;

• хто наділений правом вносити корективи у зміст рішення і строки його виконання;

• яка форма звітності про виконання рішень;

• хто оцінює рішення і дає висновок про ступінь досягнення поставленої мети (ефективність рішення).

         Організація виконання рішень — це специфічна діяльність керівника, яка завершує управлінський цикл. У процесі організації виконання рішення він стикається з реальною ситуацією, яка найчастіше відрізняється від ідеальної. Слід враховувати, що керівник організовує не свою власну діяльність, а працю інших людей, тому організацію виконання рішень також слід організовувати. Завдання полягає в оптимальній побудові структури комунікації управлінських працівників і виконавців. 

 Організаційно-управлінські рішення оформляють у вигляді наказу або розпорядження, після чого вони набувають сили. Однак велика кількість рішень мігрує в організації у вигляді усних розпоряджень, завдань, побажань та інших керуючих директив. Головне завдання менеджера полягає в тому, щоб організувати виконання такого рішення, забезпечити координацію і контроль виконання.

  Таким чином, організація виконання рішень немислима без контролю. Контроль виконання рішень є завершальною стадією управлінського циклу. Він набуває форми зворотного зв'язку, за допомогою якого можна одержати інформацію про виконання рішення, досягти мети, яку визначила організація.

Список літератури:

1.Менеджмент Стадник В. В., Йохна М. А. Менеджмент: Посібник. — К.: Академвидав, 2003. — 464 с. (Альма-матер) 

2.Менеджмент Шегда А.В. Менеджмент: Підручник. — К.: Знання, 2004. —687 с.

3.Основи менеджменту Осовська Г.В. Основи менеджменту: Навч. посібник, для студентів вищих навчальних закладів. — К.: «Кондор», 2003 — 556 с.

4.Основи менеджменту Юргутіс І.А., Кравчук I.I. Основи менеджменту: Навч. посібник. — К.: Освіта, 1998. — 256 с.

5.Панасюк Б.Я. Прогнозування та регулювання розвитку економіки. - К.: Полі-графкнига, 1998. - 304 с.

6.Фінансовий менеджмент Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2005. — 485 с.

 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: