Как правильно класть плитку. Как класть плитку на стену быстро. Класть плитку своими руками. Как выбрать ламинат для квартиры. Какой лучше выбрать ламинат сегодня. Какого цвета выбрать ламинат. Как правильно клеить обои. Как клеить обои на потолок вертикально. Как правильно клеить углы обоями. Интересные самоделки своими руками. Качественные самоделки своими руками фото. Самоделки для дома своими руками. Как сделать потолок в доме. Чем лучше утеплить потолок дома на сегодняшний день. Утепление потолка дома своими руками. Бизнес идеи с минимальными вложениями. Успешные идеи малого бизнеса с нуля. Прибыльные бизнес идеи. Как сделать мебель своими руками. Сделать деревянная мебель своими руками. Сделать мебель своими руками видео. Опалубка для фундамента. Как сделать опалубку для фундамента быстро. Опалубка для фундамента купить.

Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Характеристика мінералів класу сульфідів

 E-mail | Категорія: Контрольні | Перегляди: 2156 |

сульфіди  Контрольна робота з геології.

Характеристика мінералів класу сульфідів.

 Тип сульфідів об'єднує близько 350 мінералів. Більшість мінералів цього типу мають досить характерні фізичні властивості. Вони, переважно, непрозорі та мають металевий блиск.

  Твердість всієї групи сульфідів порівняно невисока і коливається від 2 до 4. Але є окремі мінерали, такі як молібденіт, сильвініт, ковелін, що мають твердість 1-2,  а мінерали класу персульфідів мають твердість 5-7 (пірит, марказит). Густина мінералів цього типу більша 4 г/см3, за винятком сірчистого миш'яку (3,5). В мінералах цього типу широко розвинені поліморфні модифікації.

    Сульфіди та подібні їм сполуки - це типові гідротермальні утворення. Вони пов'язані з породами кислого та середнього складу. Існують сульфіди магматичного походження та ті, що утворилися при вивітрюванні первинних утворень, а також внаслідок процесу осадонакопичення.

        Сульфіди та близькі до них мінерали цього типу мають велике практичне значення, бо вони є рудами кольорових, благородних та малих металів. До типу сульфідів належать: персульфіди та їх аналоги; сульфіди та їх аналоги; сульфосолі; телуриди.

       До класу персульфідів належать багаті сіркою сполуки, які здатні легко віддавати сірку при нагріванні, заміщати один атом сірки миш'яком або сурмою, а також ті, які не можуть утворювати сульфосолі з іншими сірчистими сполуками. До групи персульфідів та їх аналогів належать: група піриту; група кобальтину; група арсенопіриту; група льолінгіту; група смальтину.

       Пірит (сірчистий колчедан) - FeS2 є основною сировиною для сірчанокислотної промисловості. Для цих цілей розробляють родовища руд, в яких вміст сірки коливається від 35 до 50 %. Шкідливою домішкою в них рудах є миш'як. Великі родовища сірчистого колчедану є на Уралі (Росія), в Іспанії.

Марказит (променистий колчедан) мас ту ж хімічну формулу FeS2, відрізняється від піриту формою кристалів та домішками нікелю, кобальту та інших елементів. Марказит, як і пірит, має світло-жовтий колір. Спайність недосконала. Він утворюється гідротермальними процесами, а також осадокакопиченням.

      До групи кобальтину належать ще герсдорфіт, кориніт, ульманіт, віл'яміт.

До групи арсенопіриту належать власно арсенопірит, глаукодот, гудмундит. Групу лелінгиту складає власно лелінгит. І  нарешті групу смальтину складають: смальтин, спериліт, сафлорит, хлоантит.

         До класу сульфідів та їх аналогів належать мінерали, які з хімічної точки зору є похідними сірководню та селеноводню. До цього класу належать:

•галеніт PbS - важлива свинцева руда,

•сфалерит ZnS -головна цинкова руда, 

•кіновар HgS - ртутна руда, 

•гринокіт CdS - кадмієва руда,

• мілерит NiS - нікелева руда, 

•піроніт (магнітний колче¬дан), 

•нікелін NiAs - нікелева руда, 

•ковелін CuS - мідна руда, 

•молібденіт MoS2 - молібденова руда, 

•аргентит Ag2S - руда для отри¬мання срібла, 

•халькозин Cu2S - мідна руда, 

•антимоніт Sb2S3 - сурм'яна руда,

• вісмутин Bi2S3 - важлива вісмутова руда, 

•ауріпігмент As2S3 - миш'якова руда (використовується також як фарба),

•реальгар (сірчаний миш'як) AsS - миш'якова руда.

    До сульфасолей відносять хімічні сполуки, в яких сірка відіграє таку ж роль, як кисень в солях кисневих кислот, з'єднуючи елементи кислотного характеру з елементами основ. Подібно кисню, сірка може давати з електропозитивними елементами сульфооснови, а з електро-від'ємними - сульфоангідриди. 

Сполуки сульфооснов з сульфоангідридами і дають сульфосолі, які, таким чином, можна розглядати як комп¬лексні сульфіди. Загальну формулу сульфосолей можна записати так:

АmВnХр

Головними складовими частинами сульфосолей у відповідності до цієї формули є:

А = Сu, Ag, Pb та Sn

 В = As, Pb, Bi, Sn

X = S

З хімічної точки зору серед природних сульфосолей можна виділити ряд груп, які відрізняються, з одного боку, складом сульфо-ангідриду, а з другого - характером сульфооснов. 

До сульфосолей відносяться мінерали групи борніту, в яку входять:

Борніт Cu5FeS4 - мідна руда.

Халькопірит (мідний колчедан) CuFeS2 - мідна руда.

Станін (олов'яний колчедан) Cu2FeSnS4 - олов'яна руда.

За розчинністю всі сульфіди поділяють на три групи:

•розчинні у воді (сульфіди лужних і лужноземельних металів),

•нерозчинні у воді, але легко розчинні в кислотах (сульфіди заліза, цинку, мангану і ін.),

•нерозчинні не тільки у воді, але і в кислотах (сульфіди міді, свинцю, ртуті тощо).

Отже, підіб’ємо підсумки: Клас сульфідів та їх аналогів має такі підкласи:

Координаційні сульфіди ( приклади мінералів: галеніт сфалерит, борнит, халькопірит, піротин, пентландит);

Острівні (приклади мінералів: пірит, арсенопірит);

Ланцюжкові (приклади мінералів:  кіновар, антимоніт);

Шаруваті (приклади мінералів: молібденіт);

Кількість зазначених вище сульфідів від загального числа мінералів, становить 13%, а вміст у земній корі, вага, становить 1,15 %, тощо.

Література: 

1.     Бакка М.Т.,Ремезова О.О. / Основи геології. Навчальний посібник. – Житомир : Видавництво РВВ ЖІТІ, 1999. – 380 с.

2.     Паранько І.С., Сіворонов А.О., Євтєхов В.Д. Загальна геологія – Кривій Ріг. Вид-во Мінерал, 2003.

3. Свинко Й. М., Сивий М. Я. Геологія: Підручник. - К.: Либідь, 2003. – 480с. 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: