Купить новостройку с отделкой. Где купить однокомнатную квартиру в новостройке? Купить новостройку недорого. Оценка стоимости недвижимости. Какая рыночная оценка недвижимости? Принципы оценки недвижимости. Теплый пол своими руками. Как сделать теплый пол в доме. Монтаж водяного теплого пола. Не включается ноутбук. Скажите почему не включается ноутбук. Ноутбук включается и сразу выключается. Быстрый кредит наличными. Где быстро взять кредит без справок. Оформить быстрый кредит. Топ wow сервера. Где скачать последний клиент wow? Самый лучший сервера world of warcraft. Ленточная пилорама цена. Ленточная пилорама своими руками чертежи. Скачать чертежи ленточной пилорамы. Аренда квартир без посредников. Длительная аренда квартир без посредников и прочих. Аренда однокомнатной квартиры.

Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Охорона праці - 10 питань

 E-mail | Категорія: Контрольні | Перегляди: 1532 |

охорона праціКонтрольна робота з охорони праці (10 питань).

Перелік розкритих  питань: 

 1. Охорона праці жінок на виробництві.  2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці. 3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я. 4. Естетика на виробництві. 5. Умови праці на виробництві. 6. Гігієнічні вимоги до організації робочих місць. 7. Запобігання та відведення заряду статичної електрики. 8. Розпізнавальне, попереджувальне і відмітне захисне фарбування. 9. Забезпечення пожежної безпеки. 10. Основні чинники пожеж на виробництві. 

 1. Охорона праці жінок на виробництві. 

Особлива увага в законодавстві приділяється охороні праці жінок. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування). Гранично допустимі навантаження для жінок при переміщенні вантажів почергово з іншою роботою (до двох разів на годину) становить 10 кг, а переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни — 7 кг.

        Не допускається залучати до робіт у нічний час (з 22 до 6 год. ранку), надурочних робіт, робіт у вихідні та направляти у відрядження вагітних жінок і матерів, що годують грудьми, а також жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей у віці від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їхньої згоди.

          Вагітні жінки, відповідно до медичного висновку, переводяться на період вагітності на іншу, легшу роботу зі збереженням середнього заробітку з попереднього місця. Жінки, котрі мають дітей віком до трьох років, у разі неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу зі збереженням середнього заробітку за місцем попередньої роботи до досягнення дитиною віку трьох років. Перед відпусткою з вагітності й пологів або безпосередньо після неї жінці, за її заявою, надається щорічна відпустка залежно від стажу роботи на даному підприємстві.

          Крім відпустки з вагітності й пологів (70 днів до і 56 після пологів), жінці, за її заявою, надається частково оплачувана відпустка до досягнення дитиною віку трьох років. На час відпустки зберігається місце роботи (посада) і сплачується допомога по держстраху. Жінкам, що мають дітей віком до півтора року, надаються, крім загальної перерви для відпочинку, додаткові перерви для годування дитини не менш аніж через три години тривалістю не менш як 30 хв. кожна. Ці перерви включаються в робочий час і оплачуються за середнім заробітком. Не допускаються звільнення з ініціативи підприємства вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до трьох років, матерів-одиначок при наявності дитини до 14 років або дитини-інваліда, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

      Законодавством України забороняється застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до 18 років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється залучати осіб, молодших 18 років, до нічних і надурочних робіт і до робіт у вихідні (ст. 192 КЗпП).

          Не допускається приймати на роботу осіб, які не мають 16 років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, котрі досягли п'ятнадцяти років, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час, після досягнення ними 14-річного віку, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188 КЗпП).

      Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні (ст. 192 КЗпП). Усі особи, котрі не досягнули 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду (ст. 191 КЗпП).

Для неповнолітніх, у віці від 16 до 18 років, встановлено скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для 15-річних — 24-годинний.

Щорічна відпустка підліткам надається тривалістю один календарний місяць у літній час або, на їх бажання, в будь-яку іншу пору року.

Для інвалідів створюються умови праці згідно з рекомендаціями МСЕК. 

2. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці

Працівники, під час прийняття на роботу та періодично, повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій у разі виникнення аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі — інструктажі) поділяються на вступні, первинні, повторні, позапланові та цільові.

Вступний інструктаж проводиться:

— з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

— з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство, беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

— з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження трудового або професійного навчання;

— з екскурсантами в разі екскурсії на підприємство.

       Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці або іншим фахівцем відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці.

     Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником:

— новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство або до особи, яка використовує найману працю;

— який переводиться з одного структурного підрозділу підприємств до іншого;

— який виконуватиме нову для нього роботу:

— котрий відряджений з іншого підприємства і який бере безпосередню участь у виробничому процесі на підприємстві.

  Повторний інструктаж проводиться на робочому місці первинного інструктажу. Повторний інструктаж відбувається у терміни, визначені нормативно-правовими актами з охорони праці, які діють у галузі, або роботодавцем (фізичною особою, котра використовує найману працю) з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на роботах з підвищеною небезпекою — один раз на три місяці; для решти робіт — один раз на шість місяців.

      Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

— при запровадженні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

— при зміні технологічного процесу, зміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

— при порушеннях працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

— при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних днів — для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт — понад 60 днів.

Позаплановий інструктаж з учнями, студентами, курсантами, слухачами проводиться під час трудового професійного навчання при порушеннях ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що можуть призвести, або призвели, до травм, аварій, пожеж тощо.

 3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому внаслідок ушкодження його здоров'я.

 У п'ятому розділі Закону про соціальне страхування наведено, яким чином буде виконуватися відшкодування шкоди. Страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, що мають на це право, у разі настання страхового випадку (ст. 28). Зазначені грошові суми складаються з таких виплат: 

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати у визначених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії з інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку зі втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому проводиться страхова виплата за моральну шкоду.

         Ступінь втрати працездатності потерпілим визначається МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я (ст. 30). МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги. 

         Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпілого, інших заінтересованих осіб, суду чи прокуратури.

        За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності (ст. 31).

Стійка втрата професійної працездатності визначається МСЕК.

 4. Естетика на виробництві

         Потреба підвищення інтенсивності праці й продуктивності обладнання вимагає від робітників швидкого орієнтування, негайної реакції та правильності виконання виробничих рухів і операцій. Значною мірою цьому сприяють засоби технічної естетики.

        Кольорове оздоблення приміщень та обладнання є важливим елементом технічної естетики. Раціональне фарбування з урахуванням вимог технічної естетики створює у працюючих позитивний настрій. Кольорове оздоблення виробничих приміщень і фарбування обладнання мають відповідати встановленим рекомендаціям.

        Сигнально-попереджувальне фарбування елементів будівельних конструкцій, небезпечних елементів обладнання і транспорту, пристроїв гасіння пожежі й безпеки праці, а також кольорове оздоблення виробничих знаків безпеки праці мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76. Пізнавальне фарбування трубопроводів повинно відповідати ГОСТ 14202-69. Пізнавальні кольори шин електропристроїв необхідно визначати згідно з "Правилами влаштування електропристроїв".

               Стелі в цехах фарбують звичайно у світло-блакитний, а при відсутності природного освітлення — у білий колір. Відділення, де відбуваються значні тепловиділення, фарбуються у світло-блакитний; віконні й ліхтарні рами — у білий; верх стін — у світло-блакитний, а між віконні стовпи і панелі — у блакитний колір. У цехах, де для виконання робіт потрібно напружувати зір, панелі стін і між віконні стовпи фарбують у світло-зелений колір. Кути приміщень, урни для сміття і ділянки підлоги, де вони розміщуються, фарбують у яскраво-зелений колір, крім того, добре освітлюють. Цехи з великим виділенням пилу необхідно облицьовувати плиткою чи фарбувати масляними фарбами, що полегшує їх ефективне прибирання.

            Для полегшення зорових функцій робітників треба створювати кольоровий контраст між тлом і деталями, що піддаються обробленню. Пульти управління дозувальними пристроями доцільно фарбувати яскравими кольорами, а конструкції пультового відділення і днище бункерів — сіро-блакитним.

     Виробничі приміщення машин, обладнання необхідно фарбувати з урахуванням естетичних і психофізіологічних особливостей і характеру роботи. Розрізняють дві особливості фарбування — раціональність і захисні властивості. Під раціональністю освітлення і фарбування розуміють їх здатність заспокоювати зір, зменшувати втомлюваність очей, створювати умови для швидкої зорової адаптації у робочому середовищі. Пофарбована поверхня має бути матовою.

 5. Умови праці на виробництві

Умови праці — це умови, які складаються в процесі праці людини — головної продуктивної сили суспільства. Вони поділяються на соціально-економічні, які розглядаються у широкому розумінні і характеризують відношення до них суспільства, а також виробничі, або умови праці безпосередньо на робочих місцях, тобто у вужчому розумінні.

Умови праці на виробництві диференціюються залежно від фактично визначених рівнів факторів виробничого середовища порівняно із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами, а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров’я працюючих.

Згідно з гігієнічною класифікацією праці умови праці поділяються на чотири класи :

І клас — оптимальні умови — такі умови, в яких не лише зберігається здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні нормативи виробничих факторів установлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умови приймаються такі умови праці, в яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

ІІ клас — допустимі умови — характеризуються такими рівнями факторів виробничого і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламен¬тованого відпочинку або до початку наступної зміни й не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

ІІІ клас — шкідливі умови — характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та(або) його потомство. Шкідливі умови за показниками перевищення гігієнічних нормативів та вираженості мож¬ливих змін в організмі працюючих поділяються на чотири ступеня:

1-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, що, як правило, викликають функціональні зміни, які виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни перерві контакту зі шкід¬ливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я;

2-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять переважно до зростання виробничо зумовленої захворюваності, виникнення окремих ознак або легких форм патології (як правило, без втрати професійної працездатності);

3-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, що призводять, крім зростання виробничо зумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (із втратою працездатності в період трудової діяльності);

4-й ступінь — умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань із втратою загальної працездатності.

IV клас — небезпечні (екстремальні) умови — характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частин) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

6. Гігієнічні вимоги до організації робочих місць.

Гігієнічні вимоги до організації робочих місць - це вимоги до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму, вологості, шуму та інших факторів середовища, які впливають на здоров'я та працездатність людини. Робоче місце — це зона простору, що оснащена необхідним устаткуванням, де відбувається трудова діяльність одного працівника чи групи працівників.

          Раціональне планування робочого місця має забезпечувати: найкраще розміщення знарядь і предметів праці, не допускати загального дискомфорту, зменшувати втомлюваність працівника, підвищувати його продуктивність праці. Площа робочого місця має бути такою, щоб працівник не робив зайвих рухів і не відчував незручності під час виконання роботи. Важливо мати також можливість змінити робочу позу, тобто положення корпуса, рук, ніг. Проте доцільно виключати або мінімізувати всі фізіологічно неприродні і незручні положення тіла.

Проведені дослідження показують, що при раціональній організації робочих місць продуктивність праці зростає знати на 15-25%. Гігієнічні вимоги визначають умови життєдіяльності і працездатності людини у процесі взаємодії з технікою і середовищем; показниками є рівень освітлення, температура, вологість, шум, вібрація, токсичність, загазованість тощо. Організація робочого місця передбачає:

— правильне розміщення робочого місця у виробничому приміщенні;

— вибір ергономічно обґрунтованого робочого положення, виробничих меблів з урахуванням антропометричних характеристик людини;

— раціональне компонування обладнання на робочих місцях;

— урахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Загальні принципи організації робочого місця:

— на робочому місці не повинно бути нічого зайвого. Усі необхідні для роботи предмети мають бути поряд із працівником, але не заважати йому;

 — ті предмети, якими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, якими користуються рідше;

— предмети, які беруть лівою рукою, повинні бути зліва, а ті предмети, які беруть правою рукою — справа;

— якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з урахуванням зручності захоплювання його двома руками;

— робоче місце не повинно бути захаращене;

— організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість. 

7. Запобігання та відведення заряду статичної електрики. 

Виникнення заряду статичної електрики вiдбувається при деформацiї, подрiбненi (розбризкуваннi) речовин, вiдносному перемiщеннi двох тiл, що знаходяться в контактi, шарiв рiдких або сипких матеріалів, при iнтенсивному перемiшуваннi, кристалiзацiї, випаровуваннi речовин. Можливiсть накопичення небезпечної кiлькостi статичної електрики визначається як iнтенсивнiстю виникнення, так i умовами стiкання заряду.

  Дiя статичної електрики на людину вважається безпечною, коли iскровi розряди вiдсутнi, а рiвнi напруженостi електростатичного поля на робочих мiсцях не перевищують допустимих значень, якi визначаються згiдно з ГОСТ 12.1.045-84.

Для запобiгання можливостi виникнення небезпечних розрядiв з поверхнi обладнання, речовин, що перероблюються, а також з тiла людини необхiдно передбачати, з урахуванням особливостей виробництваi заходи, якi можуть забезпечити вiдведення заряду:

 – зниження iнтенсивностi генерацiї заряду статичної електрики;

 – вiдведення заряду шляхом заземлення обладнання та комунiкацiй, а також забезпечення постiйного електричного контакту з заземленням тiла людини;

 – вiдведення заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору;

 – нейтралiзацiя заряду шляхом використання рiзних засобiв захисту вiд статичної електрики по ГОСТ 12.4.124-83.

 Для зниження iнтенсивностi виникнення заряду:

 – скрiзь, де це технологiчно можливо, горючi гази повиннi очищатися вiд завислих рiдинних та твердих частинок, рiдини – вiд забруднення нерозчинними твердими та рiдинними домiшками;

 – скрiзь, де цього не вимагає технологiя виробництва, повинно бути виключено розбризкування, дроблення, розпилення речовин;

 – швидкiсть руху матерiалiв в апаратах та магiстралях не повинна перевищувати значень, які передбачені проектом.

     У випадках, коли небезпечна дiя електризацiї обмежується яким-небудь мiсцем або невеликою кiлькiстю мiсць в технологiчному процесi, або коли не можна досягти вiдведення заряду статичної електрики за допомогою бiльш простих засобiв, рекомендується здiйснювати нейтралiзацiю шляхом iонiзацiї повiтря в безпосереднiй близькостi вiд поверхнi зарядженого матерiалу. З цiєю метою можуть бути використанi нейтралiзатори статичної електрики.

       Для нейтралiзацiї зарядiв статичної електрики в вибухонебезпечних примiщеннях всіх класiв треба застосовувати радiоiзотопнi нейтралiзатори, якщо вони не заборонені іншими нормативними документами. Їхня установка та експлуатацiя здiйснюється у вiдповiдностi до вимог iнструкцiй, що до них додаються.

8. Розпізнавальне, попереджувальне і відмітне захисне фарбування.     

У промисловості застосовуються розпізнавальне, попереджувальне і відмітне захисне фарбування.

      Розпізнавальне фарбування використовують для балонів зі стисненими та зрідженими газами, для відкритих заземлювачів, технологічних трубопроводів тощо. Попереджувальне фарбування свідчить про небезпеку (червоний колір) чи безпеку (зелений колір); жовтий колір попереджує про можливість виникнення небезпеки, вимагає підвищеної уваги.

       Відмітне фарбування служить для розпізнавання однакових за формою, але різних за призначенням предметів (пускові кнопки, арматурні сталі різних марок тощо). Основними для фарбування обладнання є зелений, сірий і близькі до них кольори. Небезпечні частини й деталі машин фарбуються у яскраві попереджувальні кольори (червоний, жовтий).

      Червоним кольором фарбують місця, обладнання і прилади, де може виникнути вогненебезпечна чи аварійна ситуація, яка вимагає невідкладної зупинки.

        Жовтим кольором, що позначає увагу і обережність, фарбують обойми гаків вантажопідйомних кранів, низько розташовані над проходами конструкції, за котрі можна зачепитися, виступи на підлогах, а також засоби внутрішньо-цехового транспорту, останні сходинки затемнених сходів. У жовтий колір фарбують також загородження небезпечних зон. Чергування жовтих смуг із чорними робить їх більш помітними. Залежно від відстані, з якої попередження має бути помітним, обирають відповідну ширину смуг: при відстані до 6 м — 20; від 6 до 20 м — 50; від 21 до 40 м — 100; від 40 до 70 м — 200 мм.

     Зелений колір свідчить про безпеку руху. Він вказує також на спрямованість вимушеної евакуації, на місця розташування пунктів першої допомоги, аптечок та індивідуальних засобів захисту.Білим кольором позначають проходи і проїзди. Синім кольором повідомляють про електронебезпеку.

    У помаранчевий колір фарбують рухомі деталі машин, механізмів, редуктори, трансмісії, внутрішні поверхні загороджень для трансмісій, ременів, а також відкриті частини машин, які можуть уразити людину електричним струмом. Про небезпеку ушкодження очей, засліплення електрозварюванням, про необхідність роботи в окулярах сигналізують написи та знаки, виконані з використанням помаранчевого кольору.

        Кількість застосованих на підприємстві попереджувальних кольорів має бути мінімальною через те, що їх строкатість може дезорганізувати.

    Існують чотири групи знаків безпеки праці: вказівні, заборонні, попереджувальні й приписувальні. Вказівні знаки мають вигляд синього прямокутника з білим полем, символічним зображенням об'єкта і визначенням відстані до нього. Вказівні знаки використовуються для позначення зон безпеки, місць розташування пунктів першої допомоги тощо.

Заборонні знаки виготовляють у вигляді червоного кола з білим полем, на якому символічно зображується предмет заборони, закреслений червоною смугою. Символічне зображення може бути замінене написами чорним кольором на білому тлі всередині червоного кола.

Попереджувальні знаки з чорною облямівкою мають вигляд жовтих трикутників з вершиною догори із символічним зображенням об'єктів попередження, пофарбованих у чорний, а при радіаційній і пожежній небезпеці — у червоний колір. Ці знаки попереджують про можливість пожежі, ураження електричним струмом, дії радіації, небезпеку зіткнення з транспортними засобами тощо.

Приписувальні знаки виконуються у вигляді зеленого прямокутника із символічним зображенням вказівок на білому полі. Вони дозволяють певні виробничі дії лише в разі виконання спеціальних правил безпеки і використання засобів індивідуального захисту. Для того, щоб добре запам'ятати знаки безпеки праці, їх треба постійно демонструвати в основних місцях скупчення людей.

9.Забезпечення пожежної безпеки.

Забезпечення пожежної безпеки — невід'ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов'язані:

• розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

• відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

• забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

• організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

• утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

• створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

• подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

• здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

• своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;

• проводити службові розслідування випадків пожеж. 

Органи державного пожежного нагляду відповідно до покладених на них завдань: 

• розробляють з участю зацікавлених організацій та органів і затверджують загальнодержавні правила пожежної безпеки;

• погоджують проекти державних і галузевих стандартів, норм, правил та інших нормативно-технічних документів, що стосуються забезпечення пожежної безпеки, а також проектні рішення, на які не встановлено норми і правила;

• встановлюють порядок опрацювання і затвердження нормативних актів з питань пожежної безпеки, що діють на підприємстві, в установі та організації;

• здійснюють контроль за додержанням вимог законодавчих актів з питань пожежної безпеки;

• проводять згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями та заявами про злочини, пов'язані з пожежами та порушеннями правил пожежної безпеки.

Основними завданнями пожежної охорони є:

• здійснення контролю за дотриманням протипожежних вимог;

• запобігання пожежам і нещасним випадкам на них;

• гасіння пожеж, рятування людей та надання допомоги у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха.

10. Основні чинники пожеж на виробництві.

Основними чинниками пожеж на виробництві є: порушення технологічного режиму роботи обладнання; несправність електроустаткування; погана підготовка обладнання до ремонту; самозаймання деяких матеріалів і речовин тощо. З метою досягнення нормативного рівня безпеки в Україні створено систему пожежної безпеки, яка включає:

• систему протипожежного захисту;

• систему передбачення пожежі;

• систему організаційно-технічних заходів.

Основним завданням системи пожежної безпеки є вирішення таких основних задач:

• попередження пожеж, вибухів, загорянь;

• локалізація осередків пожеж та вибухів;

• гасіння пожеж.

Протипожежний захист промислових об'єктів забезпечується:

• правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій; правильним об'ємно-планувальним рішенням будівель і споруд; розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки;

• улаштуванням протипожежних перепон у будівлях, системах вентиляції, опалювальних та кабельних комунікаціях;

• обмеженням витікання та розтікання горючої рідини під час пожежі;

• спорудженням протидимного захисту;

• забезпеченням евакуації людей;

• використанням засобів пожежної сигналізації, сповіщування та пожежогасіння;

• організацією пожежної охорони об'єкта;

• засобами, що забезпечують успішне розгортання тактичних дій гасіння пожежі.

Література:

1.В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников. Основи охорони праці. — Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. — 348 с.

2.Купчик М.П., Гандзюк М.П., Степанець І.Ф. та ін. Основи охорони праці. - К: Основа, 2000. - 416 с.

3. Трахтенберг І.М., Коршун М.М., Чебанова О.В. Гігієна праці та виробнича санітарія. - К.: 1997. - 464 с.

 

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: