Новая немецкая медицина. Советы от немецкая медицина. Клиника немецкой семейной медицины. Почему в израиле хорошая медицина. Главные новости медицины израиля. Медицина в израиле отзывы. Аденома простаты лечение. Быстрое народное лечение аденомы простаты. Аденома простаты и простатит. Легкий способ перестать курить. Как перестать курить уже сегодня. Как перестать хотеть курить. Уход за кожей лица. Качественный уход за кожей летом. Домашний уход за кожей. Боли на ранних сроках беременности. Быстрое лечение на ранних сроках беременности. Ощущения на ранних сроках беременности. Воспаленные гланды лечение. Чем лечить воспаленные гланды дома. Воспаленные гланды симптомы. Прыщи на лице как избавиться. Как навсегда избавиться от прыщей с лица. Прыщи на подбородке как избавиться.

Всі роботи на сайті "Курсова інфо" є авторськими і призначені  для допомоги у навчанні. Розміщення, тиражування або відтворення матеріалів із сайту на сторонніх ресурсах відстежується та забороняється відповідно до законодавства України про авторське право! 

Лісознавство з основами лісівництва

 E-mail | Категорія: Контрольні | Перегляди: 1874 |

лісівництвоКотрольна робота з лісознавства (лісівництва). Список опрацьованих питань:

1. Вплив на ліс високих температур.   

2. Класифікація лісорослинних умов за багатством грунту.  Трофогенний ряд та трофотопи.

3.Зміна ялини березою та осикою і витіснення їх ялиною.

4.Охарактеризуйте тип умов місцезростання свіжий складний субір. 

 1. Вплив на ліс високих температур.  

 Украй високі температури спричиняють негативні наслідки, у першу чергу, в південних та південно-східних районах України. Найпершими гинуть від високої температури листя та молоді рослини. Встановлено, що поверхня ґрунту може нагріватися до +50 - +60°С, причому сильніше нагріваються темно-забарвлені та піщані ґрунти. Така температура виходить за межі, при яких можлива діяльність камбію (54°С), тому він відмирає. 

         Пошкодження молодих рослин на рівні кореневої шийки має назву обпал кореневої шийки. Від нього самосів і сіянці у розсаднику гинуть. У дорослих дерев високі температури викликають опік кори, при цьому відбувається локальне  відмирання камбію. Від нього страждають деревні породи з тонкою корою: бук, ялина, ялиця, граб та ін. Темнозабарвлені стовбури страждають більше, ніж світлозабарвлені.

        Ліс впливає на температурний режим повітря під його пологом нівелююче, порівняно з відкритим простором. Температура повітря у лісі більш стійка, а мінімуми і максимуми виражені слабкіше. За даними проф. М.О.Ткаченка (1955), у період денного максимуму температур повітря різниця між температурою під кронами дерев і на рівні ґрунту може досягти 7°С. 

  Завдяки відсутності прямого освітлення ґрунту у лісі температура приземного шару повітря влітку завжди нижча, ніж на відкритому місці. Взимку ліс запобігає випромінюванню тепла з поверхні ґрунту, тому температура повітря у лісі буде вищою, ніж на відкритому місці. У середньому, влітку у лісі прохолодніше на 0,2-0,3°С. Окрім того, під пологом лісу з тіньовитривалих деревних порід влітку більш прохолодно, а під пологом світлолюбних, навпаки, менш прохолодно. 

         Таким чином, ліс є дуже важливим регулятором температурного режиму. Він затримує більшу частину радіаційного тепла, чим, у першу чергу, забезпечує утворення особливого лісового клімату ("лісової обстановки"), який різко відрізняється від клімату сусіднього відкритого простору. 

2. Класифікація лісорослинних умов за багатством грунту.  Трофогенний ряд та трофотопи.

  Вплив механічного складу ґрунту на ліс виявити у "чистому" вигляді досить складно, оскільки цей фактор діє на деревні рослини разом з іншими, наприклад, вологою, наявністю органічних сполук і т.п. Однак його можна вважати провідним факторам, розглядаючи ділянки лісу на різних ґрунтах. Від вмісту у ґрунті фізичної глини залежить і вміст пожи¬вних речовин: чим її більше, тим більший вміст елементів живлення або, як називає П.С.Погребняк, тим вища трофність ґрунту.

           Трофність потрібно розглядати як хімічну родючість, тобто наявність поживних речовин без урахування їх доступності для рослин, яка залежить від достатньої кількості вологи та відсутності засолення або шкідливих чи отруйних речовин.  Академік П.С.Погребняк розглядає залежність породного складу лісів, їх ріст від механічного складу ґрунту. Хоча у природі цілісний ряд, що представлений послідовно піщаними, глинясто-піщаними, супіщаними та суглинистими або глинистими ґрунтами знайти важко, його фрагменти зустрічаються досить часто. 

            Такий ряд можна спостерігати, наприклад, якщо від лівого берега Дніпра у районі м.Києва рухатися на схід. У даному випадку піщані ґрунти поступово зміняться глинясто-піщаними, на яких ростуть соснові ліси - спочатку чисті, а потім - з березою та дубом у другому ярусі. Рухаючись далі, матимемо супіщані ґрунти, на яких ростуть сосново-дубово-березові з осикою, іншими листяними породами ліси, а потім, на відстані 15 км від Дніпра, - суглинкові ґрунти, які заселяють дуб зі своїми супутніми породами. П.С.Погребняк окремі ланки такого ряду назвав трофотопами, а повну їх послідовність - трофогенним рядом.

            На піщаних ґрунтах переважає оліготрофна рослинність - одноярусні сосняки середніх та низьких класів бонітету з домішкою берези. Такі насадження іменуються борами. На глинястих пісках ростуть насадження з сосною та березою в першому і дубом - у другому ярусі. Сосна досягає високих класів бонітету. Такі ліси називають суборами. На супісках ростуть три-чотиярусні лісостани із сосни найвищих класів бонітету, берези - у першому та дуба, липи, кленів - у другому ярусах, добре розвиненим підліском. Це - складні субори, або сугрудки, судіброви. На суглинистих та глинястих ґрунтах ростуть діброви (груди).

  У надґрунтовому покриві борів та суборів переважають оліготрофи: зелені мохи, брусниця, чорниця, верес та ін. У складних суборах переважають мезотрофи: орляк, медунка вузьколиста, купина лікарська та інші, хоча зустрічаються й оліготрофи, й мегатрофи. 

         У дібровах переважають мегатрофи: копитняк європейський, маренка запашна, медунка широколиста, яглиця та ін. Рослини крайніх трофотопів - борів та дібров - зустрічаються у середніх ланках трофогенного ряду, оскільки у природі не існує різких екологічних меж. Але у цьому випадку рослини не досягають нормального розвитку та вигляду.

           Стосовно відношення окремих деревних порід до ґрунту Г.Ф. Морозов розрізняв поняття "потреба" і "вибагливість" до ґрунту, тобто до зольних елементів і азоту в ґрунті. Потреба - це кількість зольних елементів і азоту, яку дістає порода з ґрунту в конкретному віці, у певних лісорослинних умовах. її визначають за кількістю золи у листі або хвої, гілках та стовбурі дерева (річний приріст), хоча цей метод не абсолютно точний.  Відношення різних деревних порід до ґрунту визначається неоднаковою здатністю одержувати поживні речовини.

Отже, під вибагливістю розуміють спроможність деревної породи отримати необхідні речовини з ґрунту. Дуже вибагливі породи здатні рости тільки на родючих ґрунтах. Причини різної вибагливості до кінця не з'ясовані, їх може бути досить багато. 

 3. Зміна ялини березою та осикою і витіснення їх ялиною.

    Найчастіше відбувається на суцільних вирубках і є одним з найяскравіших прикладів стихійного впливу людини на породний склад лісу. У випадку одночасного поселення на вирубці та сумісному рості з ялиною молоді рослини берези та осики швидко займають панівне становище. В умовах оголеної від лісу площі, не дивлячись на різку зміну мікроклімату, береза та осика прекрасно ростуть, а раптово виставлений на відкрите світло підріст ялини, як правило, хиріє та гине. До того ж, береза щорічно рясно плодоносить, насіння налітає з сусідніх ділянок ялиново-березового лісу, тому суцільна вирубка швидко покривається густим самосівом берези або осики (остання завдяки її здатності утворювати після зрубування велику кількість кореневих паростків). 

       Швидкий ріст молодих рослин берези та осики забезпечує їм успішну конкуренцію з трав'яними рослинами. Ще успішніше береза заселяє згарища. Щорічне рясне плодоношення, швидкий ріст та відсутність конкуренції з боку трав'яної рослинності призводять до швидкого формування густого березового молодняка.  Швидкому росту берези в даних умовах сприяє більша кількість поживних речовин, яка надійшла до ґрунту внаслідок згорання лісової підстилки, швидкого звільнення елементів живлення. Молодняк м'яко-листяних порід утворює власний полог, що є початком життя нового покоління лісу з утворенням лісової підстилки, складними процесами, які притаманні природі будь-якого лісового насадження.

        Сусідні стіни ялинового лісу розсівають насіння, яке попадає й під полог березового чи осикового молодняка, проростає, утворює самосів, а потім і підріст. Він під пологом світловибагливих порід має певний захист від прямого сонячного освітлення, а також від заморозків. У той же час, завдяки тіньовитривалості ялини, підріст не буде надмірно страждати від дефіциту світла, надмірно пригнічуватися. Отже, утворюючи лісову обстановку, м'яколистяні породи створюють необхідні умови для появи молодого покоління ялини, яке може під пологом рости і розвиватися, що на відкритому місці не спостерігається. Саме завдяки створенню відповідних умов березою та осикою ялина може знову зайняти своє місце у лісовому насадженні, яке вона залишила внаслідок діяльності людини або стихійного явища.

         Оселившись під пологом м'яколистяних порід, ялиновий підріст з часом утворює свій полог. Цим самим припиняється можливість поновлення світлолюбних берези та осики. З настанням їх природної стиглості ці породи випадають з деревостану, а їх місце займає ялина, яка буде переважати у складі порід на усій площі ділянки.

         Потрібно мати на увазі, що позитивний вплив пологу м'яколистяних порід на підріст ялини спостерігається до певного часу, поки ялина потребує притінення. З віком береза та осика виступають як конкуренти ялини. Тому при веденні господарства у подібних лісостанах доцільно частково вирубувати м'яколистяні породи, що позитивно впливає на стан та ріст ялинового ярусу.

          Негативний вплив берези на ялину може спостерігатися у тій стадії, коли ялина досягне у висоті листяного ярусу. З цього моменту береза може обхльостувати ялину, тому бажано вирубувати березу там, де цей процес відбувається. Але і без вирубування берези ялина, завдяки значному приросту у висоту, виходить до першого ярусу деревостану. Замість двоярусного утворюється одноярусне хвойно-листяне насадження.

          Це насадження згодом знову може перейти до двоярусного, в якому перший ярус буде ялиновий, а у другому залишаться пригнічені дерева берези та осики, які згодом будуть відмирати, не витримавши конкуренції з ялиною. Якщо у віці 60-80 років ще можна відмітити двоярусний лісостан, то у 100 років ялина залишається панівною породою, повернувшись на своє місце. Так відбувається зворотна зміна м'яколистяних порід ялиною.

4. Охарактеризуйте тип умов місцезростання свіжий складний субір.

 Свіжий складний субір у Поліссі та Лісостепу займає дещо підвищені у мезорельєфі місцеоселення з добре дренованими ґрунтами. Він є одним з найбільш розповсюджених едатопів.  Корінні лісостани багатоярусні, у них перший ярус утворює сосна, яка має у даному типі місцеоселення оптимальні умови для росту, її насадження не бувають нижче І класу бонітету, а, як правило, ростуть за Іа-І  бонітетами.                 

  Другий ярус деревостану формується з дуба, який займає до % висоти соснового ярусу, а іноді й входить до складу першого ярусу. В деревостані також є певна кількість берези, осики, клена гостролистого, липи, які частково входять як до другого, так і до першого ярусу. Третій ярус формують горобина, а в умовах Лісостепу - дика груша та лісова яблуня, які часто ростуть поодиноко. У підліску - ліщина, бруслина бородавчаста та європейська, свидина, глід, клен татарський, бузина.

 Живий надґрунтовий покрив формують борові, субореві та дібровні види рослин.

1.   Орляк звичайний - Pteridium aquilinum Kuhn.

2.  Дрік красильний - Genista tinctoria L.

3.   Буквиця лікарська - Betonica officinalis L.s.l.

4.   Медунка темна - Pulmonaria obscura Dumort.

5.   Костяниця - Rubus saxatilis L.

6.   Ортилія однобока -Orthilia secunda (L.) House.

7.  Ломиніс прямий - Clematis recta L.

8.   Підмаренник запашний - Galium odorata L.Scop.

9.   Зірочник ланцетовидний - Stellaria holostea L.

10.  Копитняк європейський - Asarum europaeum L

11. Яглиця звичайна - Aegopodium podagraria L.

12. Чоловіча папороть - Dryopteris filix-mas (L.) Schott.

13.  Круціата гола - Gruciata glabra (L.) Ehrend.

14. Перестріч гайовий - Melampyrum nemorosum L.

15. Чистець лісовий - Stachys sylvatica L.

16. Чистотіл звичайний - Chelidonium majus L.

17. Первоцвіт весняний - Primula veris L

18. Конвалія звичайна - Convallaria majalis L.

19.  Купина багатоквіткова - Polygonatum multiflorum (L.) All.

20. Куничник очеретяний - Calamagrostis arundinacea (L.) Roth.

21. Костриця овеча - Festuca ovina L.

22.  Перлівка поникла - Melica nutans L.

23. Гравілат міський - Geum urbanum L.

24. Герань (журавець) Робертова - Geranium robertianum L.

25. Звіробій звичайний - Hypericum perforatum L.

      Борові види (оліготрофи) характерні для ділянок з меншою участю у деревостані листяних порід (у Поліссі). У лісостепових складних суборах їх дуже мало. Як правило, зустрічаються зіновать (Cytisus borysthenicus (Grun.) Klaskova, суниці лісові (Fragaria vesca L), смовдь гірська (Peucedanum oreoselinum (L.) Moench) та ін.

       Мезофіти, на відміну від простих свіжих суборів, зустрічаються під пологом груп сосни, де переважає сосновий опад (зелені мохи, верес). Трав'яний покрив розповсюджений на зріджених місцях, галявинках. На суцільних вирубках багато суниць лісових, іноді ростуть куничники, мітлиці, тонконоги. На староорних землях, як правило, тимчасові форми лісостанів утворюють береза, осика, а також низькостовбурники дубові, дубово-грабові, липняки та кленові лісостани, сосняки.

       Ґрунти - слабопідзолисті супіщані або глинясто-піщані з численними прошарками суглинку. Насадження в умовах свіжого складного субору дають найвищу продуктивність, яка сягає 1000 м3- га"1 деревини. 

В Лісостепу   і   Поліссі   України   свіжі   складні   субори   представлені:

1) сосняками з липовим ярусом на сході;

 2) сосняками з кленово-липовим ярусом - у центральній частині; 

3) грабовим варіантом - у західному Поліссі і Лісостепу. 

В останньому випадку до граба домішуються ялина, ялиця та бук.

     В умовах свіжого складного субору разом із сосною перший ярус може утворювати і ялина, причому частка ялини може бути різною - від сосняків з домішком ялини до ялинників з домішком сосни. У складі лісостанів ростуть також береза і осика. Природне поновлення на суцільних вирубках проходить за рахунок порослевого листяних порід та насіннєвого берези. Осика поновлюється рясними кореневими паростками. Поновлення сосни за даних умов -ускладнене.

Список літератури:

 1.Ванзар О.М., Романюк В.В. Лісова типологія: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2003. – 78 с.

2.Свириденко В.Є., Бабіч О.Г., Киричок Л.С. Лісівництво : Підручник / За ред.. В.Є Свириденка. – 2 – ге вид. – К.: Арістей, 2006 . – 544с.

3.Термена Б.К. Лісознавство з основами лісівництва. Навчальний посібник. Рекомендовано Міністерством освіти і науки як навчальний посібник для спеціальностей вищих навчальних закладів. – Чернівці: Книги – XXI, 2004. – 159 с.

Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

Comments: